"— Так, я постараюся і зроблю все, що в моїх силах... Тим паче, зі мною ж буде ваша улюблена зубри...розумниця Настя. Вона точно не дасть мені витворити нічого непристойного!

— Лєро, я казав про екстраординарне, а не непристойне... – зауважив він.

А я прямо відчула, як цей красивий га...рячий хлопець усміхається... Суперздібність в мене така, блін...чик з полуничкою! І гарно ж усміхається, справжній спокусливий демон...

Чор...ниця з йогуртом, та що ж таке...

— Тобто, непристойне можна? – максимально серйозним, але наївним голосочком перепитала я через пару секунд.

— Валеріє Вовк, ваша поведінка...

— Пробачте, Дмітріє Володимировичу, – сказала я тихіше. Я просто трішки схвильована, — майже пошепки продовжила я. — Ви ж теж хвилювалися в свій перший раз, правда?..."

Читайте вже зараз в "Каф письменниці"