"Каф, який мені заповіла моя бабуся, відома письменниця, що писала під чоловічим ім’ям і так і не була розкрита журналістами, виявився чимось більшим за просту прикрасу. Не дарма ж до самого кафу вона додала ще й дуже дивний лист з заголовком «ПРАВИЛА». Ці правила як раз стосувалися нюансів використання цієї незвичайної біжутерії...
Якби тоді я знала, що станеться далі, то точно б навіть до рук ту штуку не брала... Не розписувалася б... Не відкрила б навіть дверей тому кумедному кур'єрчику... Та я б не взяла трубку і може б навіть переїхала, але все сталося як сталося... Я запустила ланцюг подій тоді, коли вдягнула каф і прочитала правила. Тепер шляху вже назад нема... " Зацікавило? Читай "Каф письменниці" прямо зараз!

"— Лєро, ти вже встала? – почула я голос зі спальні. — А де ранкові бонуси? Я вже готовий... Де ти?

— Готовий він блін... — пробубніла я майже про себе.

— Я... Е.... – почервонівший як рак кур’єр бігав своїми маленькими оченятами по всій хаті.

Чесно, мені навіть здалося, що він собі зараз шию зверне... Від такої думки я мимоволі посміхнулася."