А ви читали Vita Nostra?

Декілька років тому я вела проєкт рекомендаційного читання. То було пов’язано з професійною діяльністю та моєю власною ініціативою. Проєкт називався «Читай! Формат не має значення!». Ідея була писати враження про прочитане. Збирали ми їх від людей з усієї України, а згодом я змінила сферу діяльності, та і став актуальнішим форматом особистого книжкового блогерства. Тому все те тихесенько згорнулося. І от зараз я подумала, що деякі з моїх власних вражень можна перенести й сюди. Адже, як ми всі знаємо, хороших книжок багато не буває. Та й Оксана Кириченко (Aillin Ai) надихнула мене своїми враженнями. Тому ось, пропоную враження на книгу, яка мене вразила неймовірно, і навіть зараз, стільки років потому, згадуючи її, я захоплююсь нею.

Йдеться про роботу Марини та Сергія Дяченко – «Vita Nostra».

Тут будуть ще цитати з самого твору.

Обкладинка

“Імператор страх, який формує реальність”

© Марина та Сергій Дяченки. “Vita nostra”

Вперше я її слухала російською мовою у форматі аудіокниги в озвучці Ігоря Князєва. Так, при хорошій озвучці мені чудово заходять аудіокниги. Місцями це зручно. Згодом, не втрималась та прочитала книгу російською. А ще згодом виявила, що в неї є українське видання, взяла до рук з таким жалем, що вже знаю, що там. Хотіла порекомендувати старшій малій, і… знову не втрималась та перечитала ще раз, тепер вже українською.

Тож можу сказати так:

Любі студенти, якщо Вам здається, що навчатися важко – почитайте “Vita Nostra” Марини та Сергія Дяченко. Ви переконаєтесь, що Ваша сесія то дитячі забавки!

“Чергове заняття зі Стерхом вилилося в кошмар. Сашка не витримувала напруги; чужа тиша лізла в її душу, і горбань був на боці цієї безгучної, липкої, важкої тварюки. Сашка більше не намагалася ні впустити її, не відігнати – вона зависла, начебто її зсудомило між двома прірвами. Їй здавалося, що заняття триває багато-багато діб...” ©

Книжка безмежно красива. Це перше, що приходить у голову, після прочитання. Та про що можна казати, якщо вона отримала низку престижних літературних премій, серед яких “Золотий кадуцей” на “Зоряному мості-2007”, увійшла у список найкращих фантастичних книжок за версією журналу «Афіша» у 2008 році, в номінації «Вибір експертів», була перевидана українською мовою.

“Vita Nostra” – це слова зі студентського гімну “Гаудеумуса”, фактично означає “наше життя”, та є лише частиною загальної фрази. Не знаю, чи був такий задум в авторів від початку, чи народилося згодом, та “Vita Nostra” стала першою книжкою з умовної авторської серії “метаморфози”. (Читала їх всі, рештою вражена не надто сильно, Віта Ностра – найкласнюча). Назви подальших книг – повна фраза гімну: “Наше життя коротке, скоро закінчиться...”

– Фарите, ну неможливо ж жити в світі, де є ви.

– Неможливо жити в світі, де немає мене... ©

Основа усього сюжету роману – страх. Саме він примушує людей діяти (по життю). Головних героїв вчитися (по книзі). Це не жарт. Те, що коїться із молодими людьми у тому інституті – то якесь суцільне знущання, та жоден з них не може його покинути. Через страх за близьких людей. Їх вивертають назовні, ламають, а потім знову збирають. Але що з них виходить тепер? І які можливості відкриваються натомість? Чи дійсно вони варті того, аби нехтувати власним життям?!

“З настанням холодів Стерх заборонив їй літати ночами. У відповідь на палкі заяви, що вона зовсім не боїться морозу, здивовано знизав плечима: “До чого тут мороз, Сашенько? Зараз у вас таке навантаження, так багато роботи! До того ж відбитки босих ніг на білих дахах – це неестетично!” ©

Не дивлячись на таку важку складову сюжету, роман зачаровує. Ти наче потрапляєш у тоненьке павутиння з блискучого бісеру. Краса неймовірна! Відірватися неможливо! Хочеться насолоджуватися кожним словом! Вона чарівно-чудова! Тут і інтрига, і помста, що розчиняється у порозумінні, і краса разом із мелодикою, ломка свідомості. Вона переповнена смислами та, водночас, легка до сприйняття. Лишень розпочніть її читати – і ви вже не зможете зупинитися!

Автори зуміли зобразити те, що не можна описати словами. Браво, Дяченки!

Український переклад – шикарний! Я читала видання, яке у 2007 зробив «Зелений пес». Там невідомо, хто перекладач. Або я не знайшла. Обкладинка, яку я тут виклала – теж від них. Хоча обкладинка до російськомовного видання яскравіша та колоритніша. Обидві відповідають суті. От тільки в українській логіка вибору персонажів мені не надто зрозуміла. Навіщо ставити Северуса Снейпа, як образ Фарита Коженникова? Там геть інший типаж, на моє сприйняття, звісно. І замість головної героїні зобразили, умовно кажучи, її недруга.

P.S. Багато полеміки у творі викликає кінцівка. Власно для мене це стало повною несподіванкою, адже вся ясно і зрозуміло (на мою думку). Та не буду робити спойлера! Скажу лише те, що трактується вона різними читачами по різному.

__________________________________________

__________________________________________

Ну і трохи самореклами, куди без неї? Я люблю фентезі ніжно-ніжно. Тож недивно, що першою моєю роботою стала робота саме в такому жанрі. Правда ж? Сьогодні діє знижка на одну з моїх книг циклу "Ріверійська хроніка" - "Подаруй мені свободу". Завтра буде на "Зазирни в мою душу".

тут візуал (дякую Ірині Ярошенко, вона майстриня знаходити щось "таке")

Якщо ви ще не фанрівер, ми з Феєю йдемо до вас! ))) Жартую. Ви до нас приходьте, не пошкодуєте!