Що таке "міське фентезі"?

Цей піджанр нещодавно з’явився у нас на сайті, і автори повідносили до нього досить різні за тематикою твори. Але ж має бути щось таке, що їх об'єднує? Давайте спробуємо розібратися!

Міське фентезі - це піджанр фентезі, дія якого відбувається переважно в декораціях типового сучасного мегаполісу, "поряд з нами" - тоді книга присвячена таємному, містичному аспекту життя міста (припустимо, магам чи вампірам), яке носії містичного знання вважають за краще приховувати від необізнаних. Ще один вид: як у Пратчетта в циклі про міську варту, місто цілком відкрито живе за фентезійними законами, враховуючи існування магії і чудес. Відомий приклад російського міського фентезі - "дозорний" цикл Сергія Лукьяненка або цикл "Таємне Місто" Вадима Панова. "Мефодій Буслаев" Дмитра Емця теж потрапляє під цей троп. В українській літературі я б сюди віднесла твори Марини та Сергія Дяченків,деякі романи Макса Кідрука ( наприклад, "Не озирайся і мовчи").

Жанр з'явився у кінці 80-х - початку 90-х і розвивався в основному жінками-письменниками. Характерною рисою цієї прози є оповідання від першої особи про проблеми головної героїні з темним минулим і заниженою самооцінкою. В результаті склалися великі книжкові серії, що користуються популярністю у жіночої і підліткової аудиторії. Змови, вампіри ,таємні товариства - усе це там. І, зрозуміло, магія.

У аніме і манге міське фентезі досить поширене, враховуючи любов авторів до головних героїв - звичайних японських школярів, які, природно, вчаться в школі, а у вільний від занять час б'ються з пекельними силами пітьми. Однією з таких популярних серій є Bleach.

Головною привабливою рисою міського фентезі можна назвати близькість героя середньому читачеві, що ріднить цей жанр з літературою про потраплянців. Менеджер середньої ланки Василь, що несподівано виявився магом, потрапляє в незнайомий світ магії, прихований таємними орденами серед метушні великого міста. Головне, щоб Василь за три книги не зробив кар'єру від молодшого унтер-домовика до головного світлого мага - інакше незручно вийде. Втім, Антон Городецкий якраз за три книги до Вищого і прокачався.

Пов'язаний троп - маскарад. Також близьке поняття - низьке фентезі (коли дія відбувається у умовно реальному світі, але не обов'язково в місті, і магії, див тут - мінімум). До міського фентезі можна віднести такі книги:  

“Плаский світ" Тері Пратчетта, цикл "Міська Варта".

"Гаррі Поттер" Джоан Роулінг.

"Досьє Дрездена" Джима Бутчера.

"Низьке місто" Деніеля Поланськи.

"Дозори" Сергія Лукьяненко.

"Пригоди Гаррета" Глена Кука.

"Справи магічні" Даніеля Клугера.

Свій роман "Завтра буде вчора" я також вирішила віднести до цього жанру, хоча спершу вагалася, чи не підійде йому більше "фантастика". Але зважаючи на непояснювані наукою подорожі в часі та наявність різних світів, що існують одночасно, вирішила - все-таки у "міському фентезі" йому буде комфортніше))

У цій книзі немає різних фантастичних істот, магії тощо. Проте є щось таке, що не можна пояснити діючими фізичними законами. Я задумалася про це,коли почитала статистику. скільки людей у світі щодня безслідно зникають - причому потім не знаходять їхніх трупів і взагалі ніяких слідів. І так само часто буває, що люди з'являються ніби нізвідки, не пам'ятаючи нічого про себе, не маючи документів, їх ніхто не впізнає... Можливо, все ж паралельні світи існують, і рано чи пізно вчені розгадають їхню таємницю?

А поки що запрошую усіх бажаючих полоскотати собі нерви і зануритися в атмосферу містики з елементами трилера до читання цієї сповненої загадок історії! Сьогодні увечері вийде новий розділ.

І ще одна приємна новина - до кінця дня на роман "Завтра буде вчора" діє знижка!