Аромат - спогад!

Привіт, мої любі котята!

Сьогодні вирішила написати блог, який зовсім не стосується жодного з моїх романів, але напряму стосується вашого автора. Практично нічого Ви незнаєте про мене, тому я вирішила це трішки підправити таким незвичним блогом.

Отже тема:

"Аромат - Спогад"

Я знаю, що цією темою знайду багато однодумців, тому що впевнена - таке траплялося не тільки у мене.

Я відчуваю смаки та запахи не лише в момент їжі, чи смакування якоїсь страви... Кожен спогад мого життя має певний колір, в якому він постає у моїй уяві, а також він має смак та запах! Так, так... Саме про це піде мова!

Запах солодкої цукерки. Якоїсь карамельки, або солодкого льодяника - спогади шести років, які я прожила у Житомирі, навчаючись в університеті. 

Запах кави, кориці та сигаретного диму - спогади періоду роботи офіціантом в пабі. 

Запах спирту та сірки вперемішку з вогкістю та прохолодою - спогади пізніх перездач із зоології. 

Запах випічки - маленька булочна, повз якої я часто проходила на вул. Великій Бердичівській у м.Житомир. 

Запах шоколаду з нотками кавових зерен - перша кав'ярня на вул.Михайлівській м.Житомира, котру я відвідала завдяки чудовій людині, яка зробила мене такою, яка я є зараз, або спогади зі Львова, що на віки житимуть у моєму серці, тому що Львів - найкраще місто в Україні особисто для мене. 

Дивуюся з того, на що здатний наш мозок. Як він цікаво створює асоціативні пари і як, інколи, вчасно він викидає давно забуті спогади. В такі моменти душа гріється і хочеться повернутися туди - в те життя і знову його прожити!

Діліться своїми "ароматними спогадами" та ставайте ближчими до автора. 

Люблю Вас та кожного обіймаю!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
24.07.2020, 18:22:44

А я, наче торкаюся руками, аромат (як Жан Гренуй)))) тільки коли закриваю очі...
Відчуваю свіжий запах моря й риби на вранішній зорі... та відчуваю, як вітер лоскоче моє обличчя краплинками хвиль..
Аромат липи (що росте під балконом) після дощу або аромат духмяної трави, яку щойно скосили...
А ще... аромат бабусиних пирогів з маком)))

Кетрін Вайт
24.07.2020, 21:56:16

Alesia, А ще запах свіжовипеченого хліба, скоринка якого хрумстить у роті)) схожі спогади, пов'язані з дитинством)

avatar
Стефанія Лін
24.07.2020, 18:11:36

Запах свіжості, солодощів і... Навіть не знаю, як описати - запах дружби)))

Кетрін Вайт
24.07.2020, 21:54:45

Стефанія Лін, Цікаво... Мабуть і спогад є, пов'язаний з кимось із друзів))

avatar
Олеся Глазунова
24.07.2020, 16:07:59

Оу, Кетрін, запах спирту із біофаку важко буде вівітрити, напевне, ще з добрий десяток років))
А ось рідненька Михайлівська дійсно пахне кавою та шоколадом))
Дійсно, студентські роки - найкращі !!!

Показати 4 відповіді
Кетрін Вайт
24.07.2020, 17:56:19

Alesia, Значить ми обоє Франківці))

avatar
Міла Федорук
24.07.2020, 16:42:10

Судокрем - аромат пологового ;)) Перше, що запахло після прочитання блогу ;))) Приємно було познайомитись з тобою ближче!

Кетрін Вайт
24.07.2020, 17:04:15

Міла Федорук, Хах, цікавий спогад) Дякую, мені також приємно))❤

Інші блоги
Емоційна книга про перше кохання
Привіт! Запрошую вас почитати новиночку у колеги! Колись Ксеня тримала в руках своє пошматоване першим нещасним коханням серце, а тепер дівчина тримає в руках серце чоловіка, що колись був її шкільним учителем. Уривок: —
Середньовічний маєток, бал переможців
Чому ж уві сні її подруга прощається з нею? Норісса вдруге потрапляє до лап работорговців. Її свобода висить на волосині, а темний Владика вже чекає на свою здобич. Бандити не підозрюють, що перед ними Полуденна Вартова
Кого обереш з героїв та що обереш прочитати))
Вітання! Трішки поговоримо, перед вихідними?)) Ситуація, що складається в книзі "Бути другом" починає мені нагадувати фільм "Pearl Harbor (2001)". Ось цей? Бачили такий? Якщо ні, то хутко подивіться. Це ж такий
Колеги, а стільки ви пишете історій одночасно?
Знаю, що одночасно писати це вельми не професійно. Це збільшує ризик сюжетних дір, пропустити важливі моменти, і купа всілякого "не професійно". Ну так от, дотримуєтесь - одна історія - до кінця, чи грішите, і пишете
Новинка! Слр, 18+
«- Пацани, ось дивлюся я на вас і так шкода стає… ви ж тепер якісь… чи не повноцінні. Вас ваші баби скрутили та на короткі повідці посадили. - Та гаразд, Юрку! І твій час прийде! - Не дочекаєтеся! Маючи ваш приклад перед
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше