Флешмоб "Чому Букнет"

Вітаю, любі читачі і колеги! Докотилася і до мене флешмобна хвиля. Естафету прийняла від чудової авторки Інки Вікторової.

Отже, чому я пишу.

Пишу тому, що не можу не писати. Почалося все у ду-у-же далекі часи, коли моя двоюрідна сестра, знущаючись, заявила, що може з перших букв будь-якого імені створити вірш. Я подумала, подумала і вирішила - хіба я гірше? Було мені десять років. Відтоді я постійно щось творила, в основному, віршики про нещасливе кохання (ага, як раз у такому віці й писати:))), потім мені захотілося випробувати себе у більш масштабній формі і я взялася за роман на кшталт "Віднесених вітром". Звісно, дитячі каляки-писаки не можна вважати творчістю як такою, але ж на цьому я не зупинилася. Оскільки обожнювала історичні романи, щось типу такого й писала, вірніше, починала і кидала, бо було безліч ідей, а доведена до кінця врешті тільки одна через двадцять років - це "Кароліна. Наперекір долі". І називався тоді роман інакше, і писався російською мовою, і уявити я не могла, що коли-небудь закінчу та ще й комусь покажу.

Потім був дуже довгий період застою. Більше десяти років нічого не писала. Чи то натхнення не було, чи життя так склалося, що не тягнуло на творчість зовсім. А коли пішла в декрет і зрозуміла, що починаю тупішати, віднайшла свої творчі пориви у фанфікшені. Так, захоплення певним фандомом може творити чудеса. Це відправна точка у новому періоді письменництва, яке я, власне, досі не вважаю справжнім письменництвом у моєму випадку. З цього плавно витікає відповідь на друге питання:

Чому Букнет?

Шукаючи на просторах безмежної мережі, чого б ще почитати такого цікавенького, натрапила на тоді ще Літнет. Навіть не знала, що існують різні мовні версії. А коли випадково перемкнула мову, зраділа, мов божевільна. Класні безкоштовні книжки, та ще й українською! Супер! До того ж, то був момент, коли я вирішила перейти у спілкуванні на українську і спробувати писати рідною мовою врешті-решт. Публікуватися тут я почала із власних перекладів "Ночей Сан-Франциско" і "Танго з ворогом", а потім дозріла до написання оригінального твору українською мовою без усіляких перекладів Дім зі снів. Спочатку було складно, але я отримувала колосальне задоволення від того, що таки виходило.

Тепер я тут. Не бачу сену шукати іншу платформу, бо, здається, кращої на цей час немає. Букнет дав мені шанс реалізувати себе, свій творчій потенціал, познайомив з багатьма чудовими особистостями - талановитими авторами і прекрасними читачами. Ми тут - одна велика родина! 

Тож я щаслива, що перебуваю тут!

Дякую, що дочитали до кінця))

Щиро ваша Ліна Алекс

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Angelnik
13.07.2020, 15:59:54

Дуже цікава розповідь, Ліно! Дякую, що поділилася! Я також, як і Інна великий шанувальник Твоїх книг! Ти чудово пишеш! Взагалі надзвичайно цікаво дізнатися більше про колег авторів, особливо коли слідкуєш за їхньою творчістью і навіть, якщо з кимось не знайомий, та ще не читав їхніх робіт, все одно цікаво. Зазвичай ми бачимо твори письменника, а сам автор здебільшого лишається за кадром. Спасибі, що поділилася! )

Показати 2 відповіді
Angelnik
13.07.2020, 16:42:39

Ліна Алекс, Сто відсотків погоджуюсь! Це дійсно круто! Дякую Тобі! )

avatar
Максим Власвіт
12.07.2020, 22:13:06

Згоден щодо того, що наразі кращої платформи нема.
І майже в усіх, кого читав у цьому флешмобі, помітив дві спільні особливості: 1. намагалися писати ще в дитинстві і 2. перерва у творчості.

Показати 2 відповіді
avatar
13.07.2020, 16:13:18

Максим Власвіт, Мені вчителі рекомендували вступати на філологію, але вступити тоді, на початку 90-х на цей факультет, це означало вмерти з голоду. В ті часи було не до покликання.

avatar
Мар'яна Доля
12.07.2020, 15:19:53

Читаю і думаю, ми всі такі схожі)) Натхнення вам!

Ліна Алекс
12.07.2020, 16:16:50

Мар'яна Доля, Спасибі! Навзаєм!
Так, ми всі тут так би мовити з одного дерева - письменництво нас породило і не дає спокою))

avatar
Інка Вікторова
12.07.2020, 15:38:28

Дякую, що підтримали флешмоб! Щоразу дізнаюся про Вас щось цікаве))

Ліна Алекс
12.07.2020, 16:15:13

Інка Вікторова, Так, у цьому й суть, щоб відкритися більше. Мені це завжди складно, бо звикла тримати все в собі.
Ще раз дякую, що долучили))

avatar
Олена Когут
12.07.2020, 15:42:25

Як добре, що Ви тут є!))

Ліна Алекс
12.07.2020, 16:14:20

Олена Когут, Абсолютно щиро можу сказати те саме і Вам))
Дякую!

Інші блоги
Починаються веселощі…
Всім доброго часу доби! Ось ми і наближаємося в романі «Ліс втрачених душ» до найцікавіших подій. Якщо ви вважали що до цього було складно і напружено, то навіть не уявляєте, що чекає вас та героїв попереду))) Далі глави
Любовний трикутник: за й проти
Вітаю всіх! От не збиралась я трикутник робити, оскільки не люблю їх. Правда. Не люблю, коли жіночий персонаж навмисне створює його, щоб подраконити когось з чоловічих персонажів. Завжди це приміряю на себе й розумію, що
Дракони серед нас!
Щоб відволіктися від теми нацизму, якої торкнувся в постах: Що сталося з дружинами нацистських вождів та Операція "Архів". Як позбавлялися Гітлера , щочу розповісти про сучасних драконів. І ні, йдеться
Передплата | Мій ректор — гусь
Книга "Мій ректор — гусь" поступила в передплату. З неї, як і з інших платних книг будуть відраховані 10% на ЗСУ. Доречі, бачили окремий віджет? Хто б там що не казав, але... Не залежно від герба на книзі, всі ми робимо корисну
Пограємо у гру? або Напишемо спільне оповідання!
Вітаю, колеги) Пропоную пограти у гру, а точніше написати разом ціле оповідання. Я пишу перше речення, наступний автор пише наступне і так продовжуємо до тих пір, поки не буде готова історія зі своїм початком та кінцем. Від
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше