Флешмоб "Чому Букнет"

Вітаю, любі читачі і колеги! Докотилася і до мене флешмобна хвиля. Естафету прийняла від чудової авторки Інки Вікторової.

Отже, чому я пишу.

Пишу тому, що не можу не писати. Почалося все у ду-у-же далекі часи, коли моя двоюрідна сестра, знущаючись, заявила, що може з перших букв будь-якого імені створити вірш. Я подумала, подумала і вирішила - хіба я гірше? Було мені десять років. Відтоді я постійно щось творила, в основному, віршики про нещасливе кохання (ага, як раз у такому віці й писати:))), потім мені захотілося випробувати себе у більш масштабній формі і я взялася за роман на кшталт "Віднесених вітром". Звісно, дитячі каляки-писаки не можна вважати творчістю як такою, але ж на цьому я не зупинилася. Оскільки обожнювала історичні романи, щось типу такого й писала, вірніше, починала і кидала, бо було безліч ідей, а доведена до кінця врешті тільки одна через двадцять років - це "Кароліна. Наперекір долі". І називався тоді роман інакше, і писався російською мовою, і уявити я не могла, що коли-небудь закінчу та ще й комусь покажу.

Потім був дуже довгий період застою. Більше десяти років нічого не писала. Чи то натхнення не було, чи життя так склалося, що не тягнуло на творчість зовсім. А коли пішла в декрет і зрозуміла, що починаю тупішати, віднайшла свої творчі пориви у фанфікшені. Так, захоплення певним фандомом може творити чудеса. Це відправна точка у новому періоді письменництва, яке я, власне, досі не вважаю справжнім письменництвом у моєму випадку. З цього плавно витікає відповідь на друге питання:

Чому Букнет?

Шукаючи на просторах безмежної мережі, чого б ще почитати такого цікавенького, натрапила на тоді ще Літнет. Навіть не знала, що існують різні мовні версії. А коли випадково перемкнула мову, зраділа, мов божевільна. Класні безкоштовні книжки, та ще й українською! Супер! До того ж, то був момент, коли я вирішила перейти у спілкуванні на українську і спробувати писати рідною мовою врешті-решт. Публікуватися тут я почала із власних перекладів "Ночей Сан-Франциско" і "Танго з ворогом", а потім дозріла до написання оригінального твору українською мовою без усіляких перекладів Дім зі снів. Спочатку було складно, але я отримувала колосальне задоволення від того, що таки виходило.

Тепер я тут. Не бачу сену шукати іншу платформу, бо, здається, кращої на цей час немає. Букнет дав мені шанс реалізувати себе, свій творчій потенціал, познайомив з багатьма чудовими особистостями - талановитими авторами і прекрасними читачами. Ми тут - одна велика родина! 

Тож я щаслива, що перебуваю тут!

Дякую, що дочитали до кінця))

Щиро ваша Ліна Алекс

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Angelnik
13.07.2020, 15:59:54

Дуже цікава розповідь, Ліно! Дякую, що поділилася! Я також, як і Інна великий шанувальник Твоїх книг! Ти чудово пишеш! Взагалі надзвичайно цікаво дізнатися більше про колег авторів, особливо коли слідкуєш за їхньою творчістью і навіть, якщо з кимось не знайомий, та ще не читав їхніх робіт, все одно цікаво. Зазвичай ми бачимо твори письменника, а сам автор здебільшого лишається за кадром. Спасибі, що поділилася! )

Показати 2 відповіді
Angelnik
13.07.2020, 16:42:39

Ліна Алекс, Сто відсотків погоджуюсь! Це дійсно круто! Дякую Тобі! )

avatar
Максим Власвіт
12.07.2020, 22:13:06

Згоден щодо того, що наразі кращої платформи нема.
І майже в усіх, кого читав у цьому флешмобі, помітив дві спільні особливості: 1. намагалися писати ще в дитинстві і 2. перерва у творчості.

Показати 2 відповіді
avatar
13.07.2020, 16:13:18

Максим Власвіт, Мені вчителі рекомендували вступати на філологію, але вступити тоді, на початку 90-х на цей факультет, це означало вмерти з голоду. В ті часи було не до покликання.

avatar
Мар'яна Доля
12.07.2020, 15:19:53

Читаю і думаю, ми всі такі схожі)) Натхнення вам!

Ліна Алекс
12.07.2020, 16:16:50

Мар'яна Доля, Спасибі! Навзаєм!
Так, ми всі тут так би мовити з одного дерева - письменництво нас породило і не дає спокою))

avatar
Інка Вікторова
12.07.2020, 15:38:28

Дякую, що підтримали флешмоб! Щоразу дізнаюся про Вас щось цікаве))

Ліна Алекс
12.07.2020, 16:15:13

Інка Вікторова, Так, у цьому й суть, щоб відкритися більше. Мені це завжди складно, бо звикла тримати все в собі.
Ще раз дякую, що долучили))

avatar
Олена Когут
12.07.2020, 15:42:25

Як добре, що Ви тут є!))

Ліна Алекс
12.07.2020, 16:14:20

Олена Когут, Абсолютно щиро можу сказати те саме і Вам))
Дякую!

Інші блоги
Увага розшук
Шукаю когось зацікавленого на взаємну вичитку тексту. Цей хтось має працювати в стилі фентезі або жахів. Бути готовим до конструктивної критики і сам також не лінуватися. Ми можемо давати коментарі навіть раз чи два рази
Трохи щастя у п`ятницю 13-го ❤️
Вітаю, друзі! ) Сподіваюся, що ви в порядку та хоч трохи зі світлом. На жаль, ранок сьогодні знову почався не з кави. Нехай день та вечір будуть кращими та спокійнішими. А я вам принесла книгу, яка точно покращить настрій. Знайомтеся
Заберу тебе собі!
Любі друзі! Ласкаво прошу в нову ПРИСТРАСТНУ історію про справжнього чоловіка ЗАБЕРУ ТЕБЕ СОБІ Анотація до книги "Заберу тебе собі" Я порядна заміжня жінка. Ну майже порядна. Адже зі мною трапилося...
Будинок на щастя — наближається до фіналу!
Вітаю, любі! Сподіваюся, попри шалений ранок, у вас всіх все добре. Хочу вам повідомити, що роман, "Будинок на щастя", стрімко наближається до завершення. Залишився ще одним розділ та ЕПІЛОГ. Тож оновлення чекайте ближче
Мене тягне до тебе, Оленятко...
Вітаю, любі Натхненники!!! Запрошую вас до новинки з зимовим вайбом. “Подвійні вершки” Уривок “Коли він відірвався від мене, ми подивились одне одному у вічі, а потім він оцінив мої радари. Я миттєво
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше