Роздуми, історії, емоції...

Скільки себе пам'ятаю я мріяла про собаку. Я уявляла , як буду гуляти з ним вечорами, рано прокидатися і розтрьопаною йти з ним на вулицю. Скажу вам більше, я знала, які будуть миски для їжи в мого малого. Пройшло декілька років і я веду його на повідку, а він весело мотиляє хвостом, відзиваючись на своє ім'я. І миски, саме такі про які я мріяла, стоять в кутку нашої кухні. Як тут не вірити в те, що мрії здійснюються?

Коли була ще малою я марила театром. До жуті хотіла потрапити на спектакль. Не повірите, але за декілька днів класна керіничка принесла запрошення на "Зимову казку".

Нещодавно побачила в одної блогерши шовкові , піжамні штани в які закохалася ледь не з першого погляду. На наступний день наткнулася в інтернет-магазині на такі самі і замовила. 

До чого я веду?

Немає "щасливчиків" чи улюбленців долі. Один американський психолог довів , що люди не діляться на фартових чи ні. Просто одні помічають те, що дає їм доля, дякують, посміхаються і живуть в своє задоволення, а другі проходять повз і голосніше за всіх кричать про свої невдачі. 

Може треба  лише почати помічати дрібниці і  ви відчуєте себе щасливими? Все життя шукаючи кохану людину, ви не помітите, що навколо вас зібралися щирі і віддані друзі. А зациклившись на будинку десь біля моря, не будете радіти дачі з трояндовим садом. 

Так може в цьому і є щастя? В дрібницях? В холодній каві посеред спекотного дня, в новому купальнику, що ідеально сидить на вас чи в сніданку від коханої людини?...