Коронація слова: 20 років до мрії

Учора на «Коронації слова-2020» рукопис мого роману «Рефлекс медузи» отримав диплом фіналіста. Сказати, що я щаслива – не сказати нічого.

Бо до нього я йшла 20 років!

Пам’ятаю, як ще 21-річною (попри юний вік – розлучена і з маленькою дитиною на руках) побачила на телеканалі «Інтер» рекламу конкурсу. За перемогу лауреатам обіцяли шалені на ті часи гроші. А я – без нормальної роботи, без освіти (ще й навіть виш не закінчила). Власне, можливість отримати премію, така меркантильна мотивація, спонукала мене сісти й написати мій перший роман. До речі, саме зараз я викладаю його («Світло для метелика» https://booknet.com/uk/book/svtlo-dlya-metelika-b244483) на Букнеті – заходьте, читайте, коментуйте. За ці десятиріччя він, щоправда, кілька разів змінював назву і докорінно змінився сам, так і не ставши книжкою. Однак, саме цей текст, як виявилося згодом, запустив у мені потребу писати художні тексти.

Тож, перший роман я, як і постановила, написала і відправила на конкурс. Однак пролетіла, як самі знаєте що над чим. Усі наступні рукописи також надсилала. Іноді, після ґрунтовного переписування й редагування, й двічі. А за 20 років, між вихованням сина, «робленням» кар’єри, другим заміжжям, я написала 6 романів. Тобто, якщо кожен текст надсилала щонайменше двічі, а бувало й тричі (а так воно й було), то в «Коронації слова» я випробовувала удачу мінімум 12 разів. І все намарно!

На початках я дуже страждала від поразок: плакала, не могла нічого писати, поки не відбувалося нагородження, а потім знову плакала. Кілька разів зарікалася, що взагалі більше не писатиму. Почуватися лузером, скажу вам, дуже важко. Але, не знаю звідки, бралися сили і мотивація, щоразу – інші, щоб рухатися далі. Я прослухала не одні курси й десятки лекцій з літературної майстерності, три мої рукописи таки стали книгами, я здобула кілька інших літературних премій і відзнак.

По-правді, відправляючи на «Коронацію» «Рефлекс медузи", не мала жодних сподівань. За роки невдач, очевидно, наросла броня. І текст цей – дуже контроверсійний і дражливий. Але, очевидно, цим і зачепив членів журі. Бо, алілуя, його таки помітили! Серед 18-ти текстів-фіналістів і тисячі конкурсних мій «Рефлекс медузи», як  написала в коментарях пані Тетяна Логуш, – на сьомій позиції. Вважаю, це – грандіозний результат.

Тож, як казав наш Каменяр, лупайте сю скалу, і «Коронація» вас знайде!

Успіхів, натхнення і вам, і мені!

14 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Moonraise Darkness
02.07.2020, 21:37:27

Вітаю) Такий вражаюче наполегливий і непохитний шлях до мети - це вже, мабуть, свого роду перемога)

Роксолана Сьома
03.07.2020, 08:10:48

Moonraise Darkness, Дякую! Так, це - вершина, яку прагнула підкорити. І ось я - на ній :) Звісно, хочеться ще й статуетку мати, це - наступна ціль. Але тепер я точно знаю, що все можливо!

Бажаю Вам творчих успіхів!

Роксолана Сьома
02.07.2020, 14:00:10

Анатолій Хільченко, Дякую! І вам, пане Анатолію, натхнення та успіхів! :)

avatar
Ворожеска
02.07.2020, 12:30:28

Надзвичайно приємно, коли така сумлінна праця отримала визнання! Титанічно йти та не зламатися в процесі - це дивовижно.) наснаги Вам

Роксолана Сьома
02.07.2020, 12:46:33

Ворожеска, Дякую! І вам - безупинного творчого лету!

avatar
Дмитро Чорнота
02.07.2020, 11:16:18

Це справді круто. Мої вітання

Роксолана Сьома
02.07.2020, 12:42:51

Дмитро Чорнота, дякую!!

Вітаю, Роксолано! Це дивовижно, коли мрії збуваються!!!
Перша Коронація завжди незабутня, а кожна наступна - особлива! :)
Хай червоних дипломів буде багато! ;)

Показати 2 відповіді

Роксолана Сьома, Дякую, Роксолано!

avatar
Мар'яна Доля
02.07.2020, 09:23:24

Вітаю і бажаю, щоб ви й на першому місці себе побачили!

Показати 7 відповідей
Роксолана Сьома
02.07.2020, 10:29:31

Мар'яна Доля, ну, тут уже вибір за вами :) в кожного - своя мета!

avatar
Ірина Ярошенко
02.07.2020, 10:24:25

Вітаю! Неймовірна воля, чудове досягнення! Бажаю успіхів і надалі!

Показати 2 відповіді
Ірина Ярошенко
02.07.2020, 10:26:01

Роксолана Сьома, Дякую!

avatar
Лія Щеглова
02.07.2020, 08:58:06

Вітаю щиро, пані Роксолано! Це справді класно! Так, шлях до успіху це кропітка праця! Щиро радію, коли вона винагороджується!

Показати 5 відповідей
Роксолана Сьома
02.07.2020, 10:24:51

Лія Щеглова, Круть! Вітаю! І також бажаю нових звершень!

avatar
Рената Річі
02.07.2020, 09:48:45

Щиро вітаю! Неймовірно! Довгий шлях, проте результативний.

avatar
Anna
02.07.2020, 09:31:29

Роксолано, найщиріші вітання від порталу!

Роксолана Сьома
02.07.2020, 09:40:22

Anna, дякую!!!

avatar
Іван Дурський
02.07.2020, 09:07:31

Слухайте, ви молодець! Це дійсно досягнення! Думаю, ви надихнули не одного букнетівця саробувати свої сили. Сподіваюсь прочитати, що вам запропонувало контракт хороше видавництво! Успіхів!

Роксолана Сьома
02.07.2020, 09:16:32

Іван Дурський, :)) Дякую! Ох, історія "Медузи" - прецікава. Ще минулого літа її хотіло видати хороше видавництво, але я з певних причин відмовилася. А потім кілька видавництв відмовили мені. Тому не знаю, чи знайдеться ще якийсь відважний видавець. Але точно знаю, навіщо саме так склалися обставини.

Інші блоги
Місія (не)здійсненна: про критику, образи та его.
Є у світі розваги для справжніх поціновувачів болю: ходити до стоматолога без анестезії, дивитися український телемарафон, перечитувати власні повідомлення п'ятирічної давнини. А є завдання для обраних, для титанів духу
Запитання до досвідчених авторів.
Які поради ви, як досвідчений автор, можете дати новачкам? Не по типу «вірте в себе» або «не здавайтеся», а щось більш конкретне — як знайти свій жанр, як створити більш реального персонажа, які помилки ви робили
Новинка!
☕️Доброго ранку, мої любі Люмени! ☕️ Маю для вас сьогодні соковиту новинку!) ✊ Герман не ідеальний. Але він справжній. ✍️Тридцять з гаком. Без машини мрії, без стабільної роботи, без глянцевого життя. Але з руками,
Вибачення перед моїми читачами
Любі мої читачі. Це стосується тих хто читає мій твір " В обіймах диявола". Відчуваю, що змушена написати блог щоб вибачитися, перед Вами за людину яка залишила під твором дуже неприємні для мене як автора , в особливо
Бісиш оновлення
Трошки розбраду внесла у цю сімейну ідилію) — Мілана — моя дочка, — видав він. Холодно. Чітко. Немов удар. — І я вимагаю тест ДНК. У мене перед очима попливло. Ніби щось хруснуло десь всередині.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше