"Скарби Примарних островів". Анонс 6 розділу

Феофан не спустився до підземелля, у нього були важливіші справи, ніж знущатися над полоненим піратським капітаном. Кабінет зачинено, але порив вітру штовхнув міністра, коли двері розчахнулася. Вітер хитав тонкі фіранки і перебирав біле пір’я Химери.

– Не люблю, коли ти приходиш без запрошення, – пробуркотів Феофан. – Я виконав наказ Імператора. Дивно, та виявилося, що в Елігері справді живе забагато тих, над ким ми не маємо влади. Наче щось приманювало їх до цього берега протягом багатьох років... Вони б підтримали заколот, якби ми не втрутилися. Але тепер ті, що опиралися, – мертві, інших стратять найближчими днями, а декого я заберу з собою в столицю, де їх публічно судитимуть.

Химера, що уважно слухала міністра, злізла зі стола, загубивши пір’їну.

– Ти виконав наказ не повністю. Віддай мені компас і карту.

Феофан, зіщулившись, пильно подивився на гостя.

– Карта? Це ганчірка без малюнку. А компас зламаний – стрілка не рухається. Нащо вони тобі?

Обидва мовчали, та навіть вітер знав, наскільки радник Імператора і міністр не довіряють один одному.

– Якщо прошу, то треба. Віддай їх, Феофане, і дуже довго мене не побачиш, – під вбранням з пір’я ховалися довгі гострі кігті, але і за поясом міністра був пістолет.

– Це моя здобич, – відрізав Феофан. – Якщо ти просиш, то ці речі дуже цінні і мають належати Імперії. Розмову закінчено.

Гордовиті погляди схрестилися, осяявшись заздрістю, презирством і ненавистю.

– Забуваєшся, Феофане. Ти не так давно став міністром. Якщо помилишся або ще когось пожалієш, розділиш долю заколотників.

Химера вилетіла у вікно, зачепивши квіти, що стояли на підвіконні. Ваза впала, розплескавшись хвилею скалок.

"Якщо помилишся або ще когось пожалієш..." – Феофан криво осміхнувся, він надто добре розумів, хто відповідальний за те, що відбувається в Елігері, хоча радник Імператора і це оберне на свою користь.

Феофан поклав компас і карту у сховок за картиною із зображенням бурхливого моря.

Міністр не бачив, що один з імперських прислужників, його помічник Олег, підслухав усю розмову.

 

Повністю шостий розділ буде опублікований на початку наступного тижня.

Читати книгу

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Зелена Криж
06.06.2020, 15:35:08

Довго чекати(( А ще в такий момент!

Показати 4 відповіді
Margo
08.06.2020, 09:07:35

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Таки дотримала слова!

Інші блоги
Казка, що не поспішає прощатися з дитинством
Ще перебуваючи під впливом «Таїнства батьківської любові», було трохи складно дотримуватися казкового настрою, чесно кажучи. Сподіваюся, мені це вдалося і історія про дівчинку Римму не втратила своєї ніжності й чарівності. Маленька
75 регулярних читачів
За скільки часу Вам вдалося назбирати таку кількість? Чи реально новачку з мінімум книжок взагалі дійти до цього? Стало цікаво почитати досвід інших, бо чоловік каже, що це щось не здійсненне)))
Історія початку написання і слова підтримки...
Перша книга Еліксир помсти не просто перша... Я колись писала і довго думала публікувати-це так відповідально...якщо я не впораюсь...як це будуть сприймати інші...Насправді підтримка від інших користувачів, більш досвідчених
Назріло серйозне питання
Шановна спільното, в мене питання всього життя. Живу вже довго та мені не дає спокою одне най важливіше питання: Чому півень воду п'є, а не сцить? Алеж пісюн то є. Курей топче, щоб яйка були. Ну хіба хто бачив, щоб
Напевно письменництво - то не моє....
Саме такі думки останніми днями мучають мене. Скоро рік як я на цій платформі. 6 книг викладених за цей час. Книг, в які я вклала душу, які прожила разом з героями, пропустила через себе почуття. І що? Статистика невтішна
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше