Моя "машина часу"

Сьогодні маю відповідний настрій, аби трохи підвести підсумки... "Тисячу років тому" наразі - наймасштабніша моя творча ідея ( можливо, колись і буде щось більше як за розміром, так і за об'ємом опрацьованого матеріалу, але поки що жодна інша книга цю не переганяє))

Роман я пишу вже півроку, і до завершення ще не дуже близько. А це ж тільки перша книга, бо буде ще й друга - в якій уже головними героями стануть діти Ярослава і Ясена.

Звідки виникла така ідея? У мене вони часом народжуються ні з того, ні з сього. От одного осіннього дня 1019 року мені стало цікаво пошукати в інтернеті, що відбувалося у світі рівно 100... 200... 500 ... і таким чином я дійшла до тисячі років, "відмотаних" назад. Це було дуже захоплююче заняття.

Чому саме Ярослав Мудрий? Взагалі набагато раніше я планувала писати про його доньку Анну, ту саму, що стала королевою Франції. Але щоб втілити в життя те. що я придумала, потрібен був ще один абсолютно не історичний, а вигаданий персонаж. І ним став Мирон, син Ясена. Далі вже довелося придумати біографію Ясену. Але все це мала бути лише передмова, вступ до основної історії.

Та ото в той день, що я подорожувала на своїй "машині часу" ( спасибі інтернету, бо він і є для багатьох із нас справжньою машиною часу)), мені страшенно захотілося почати свою розповідь не від Анни, а від її батька. Тим більше, виявляється, ми з ним народилися практично з різницею в тисячу років.

Можливо, мені закинуть, що я ідеалізую деякі образи. Хоча насправді стараюся просто глибоко вникати в психологію того чи іншого персонажа і знаходити справжню причину його вчинків. Часом мої версії розвитку подій кардинально розходяться з традиційними літописними, в основному, саме через те, що вже викристалізовується певний характер, і я розумію, що герой має діяти саме так, а не інакше. Та й усвідомлюю, що складати уявлення про життя наших предків лише за "офіційними " літописами - те саме, що, приміром, через тисячу років наші предки вивчатимуть історію тільки за сторінкою Адміністрації президента у Фейсбук)) Не претендую на 100% історичну достовірність, тому й другий жанр мого роману - фентезі. Але разом з тим і стараюся не відходити далеко від реальних подій.

Попереду ще дуже багато і радісних, і трагічних епізодів. Хочу подякувати усім, хто стежить за подіями книги, залишає коментарі, допомагає порадами.

Ваша підтримка для мене надзвичайно цінна!

А хто ще не знайомий з цією історією - запрошую заглянути, вона цілком безкоштовна і доступна в електронному вигляді. Новий розділ якраз учора вийшов))

Приємного читання!

https://booknet.com/uk/book/tisyachu-rokv-tomu-b185393

Дякую за такий чудовий арт Марині Гайдар - справжній чарівниці. яка веде цікавий блог у Інстаграм. присвячений творчості авторів Букнету!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лія Щеглова
26.05.2020, 10:35:06

Ох, Мар'яно! Історія заходить з першої глави! Я читаю її з легкістю та з великим задоволенням! Образи ожили на сторінках! Історії віриш, хіба ж це не основне? До того ж, мені подобається, що основну канву фактів ви не перекручуєте. Власне мене це підкупає!
Дуже гарна, шикарна історія!

Мар'яна Доля
26.05.2020, 10:39:37

Лія Щеглова, Щиро дякую за теплі слова і підтримку! Мені іноді дуже страшно писати, я так боюся допуститися помилки, бо, все-таки, висвітлювати життя реальних історичних персонажів - величезна відповідальність. Але я вже настільки зріднилася зі своїми героями, що бачу їх перед собою, як реальних людей. Тому написання цієї книги приносить ні з чим не порівняне задоволення від того, що от так можна подорожувати у часі і просторі))

Інші блоги
Новинка та флешмоб ❤️
Привіт усім! ❤️☺️ У мене на сайті з’явилася новинка, яку я дуже хочу, щоб ви підтримали. А ще ця історія бере участь у флешмобі перші_поцілунки Історій вже чимало, але це лише початок — попереду ще більше
А хто це тут...?✨
Гарного вам дня та чудових вихідних! ♥️ Нехай кожна мить приносить маленькі радощі, приємні несподіванки і моменти, які хочеться зберегти в серці. ✨ Хочу трохи приоткрити завісу і познайомити вас з головними персонажами
Недобрий ранок ⛅
Саме так назвивається глава, яка вийшла в "По сусідству з Грозою"⚡ Мені було тісно. Дуже тісно. Я не могла повернутися. Покликати до себе Ксю було помилкою: зайняла всю постіль. Спробувала зрушити з місця
Нескінченні пустелі смутку…
Він розмовляв із нею щодня. Про пісні, про смуток, про царство темряви. Вона надсилала йому світлини вулиць, де нічого не було видно — світла не було зовсім. Вона гойдалася між світами, а він просто сидів. Можливо, перечитував
Натхнення чи наївність? Складно сказати.
Щойно я перевірила на помилки свіжу главу і зрозуміла, скільки прекрасного ви ще не бачили. Сумно, що доводиться чекати... Але в мене є чіткий план «снігової кулі», за яким я викладаю глави за розкладом. Постійність —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше