Флешмоб "Перший поцілунок"

Перша хвиля перших поцілунків спала (отака тавтологія) і я приймаю цей флешмоб від чудової авторки Мар'яни Долі. У свою чергу передаю естафету прекрасним авторам Інці Вікторовій та Angelnik.

Від мене пропоную сцену з історичного роману Кароліна. Наперекір долі

Накрапав дрібний дощ. Ліс удалині шумів невиразною шелесткою монотонністю. Важке небо і море злилися в єдиний безкінечний сірий простір, на тлі якого губилися дві мокрі істоти, які щойно насилу вибралися на безлюдну сушу. 

Фредерік важко дихав, його руки і ноги тремтіли від напруги. Підступна течія весь час відносила їх від берега, і він боровся зі стихією, намагаючись втримати на плаву і себе, і непритомну дівчину. Її тіло каменем тягнуло донизу, але капітан переміг.

Не даючи собі ні секунди перепочинку, він почав торсати дівчину за плечі, але вона не подавала ознак життя. 

- Отямся, чорт забирай! Отямся, - крізь зуби бурмотів він, при тому кілька разів ударив її в груди.

Скільки він так у відчаї робив, не знав, аж поки не притис до себе у шаленому пориві так, що вона закашляла і нарешті почала спльовувати воду.

“Слава усім існуючим та неіснуючим богам!” - подумав. Скривився. Якраз у манері Натана.

Смерть від утоплення їм більше не загрожувала, зате промерзнути до кісток, зважаючи на відсутність у полі зору будь-якого укриття, можна аж бігом.

Озираючись на всі боки, Фредерік міцніше пригорнув дівчину. Вона дихала зі свистом та хрипами, але головне - була жива. Думка про те, що він знову врятував їй життя і знову тримає в обіймах, промайнула, наче спалах. Гостро і виразно.

Капітан не втримався і провів рукою по холодній блідій шкірі. Окреслив лінію загостреного підборіддя, відвів з високого чола пасмо волосся. Від води воно потемніло і нагадувало застиглу лаву. Тоді великим пальцем провів по вустах, що посиніли від холоду, і притьмом захотів їх зігріти. Не розмірковуючи про причини, не вдаючись до виправдань або ж застережень. Наказуючи голосу розуму заткнутися і відкидаючи перестороги, Фредерік піддався пориву і припав до її вогкуватих губ. І вона відповіла. Спочатку мляво, а потім все більше віддаючись поцілунку. Не піднімаючи повік, губами, до яких прилила кров, прошепотіла:

- Антуан…

Фредерік скам’янів. 

Наче полуда впала з його очей. Він схопив дівчину за щоки, приводячи до тями.

 

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Asteriya
20.05.2020, 10:45:12

У Вас дуже гарна й чиста мова, люба колего! Книгу додала в бібліотеку, щоб якось прочитати, а то неабияк зацікавив і навіть насторожив цей уривок)))). Дякую за порцію чуттєвої романтики)))))).

Ліна Алекс
20.05.2020, 10:56:51

Asteriya, Дуже приємно! Сподіваюся, книга сподобається))

avatar
Мар'яна Доля
20.05.2020, 10:26:49

Романтично!

Ліна Алекс
20.05.2020, 10:29:54

Мар'яна Доля, Дякую))

avatar
Інка Вікторова
20.05.2020, 09:17:06

Така пристрасна мить... Пам'ятаю) Дякую за передану естафету!

Показати 2 відповіді
Інка Вікторова
20.05.2020, 10:23:56

Ліна Алекс, ))

Інші блоги
Ілюстрації від ШІ
Привіт-привіт, мої любі читачі! Нарешті в мене дійшли руки, а може й ноги, до створення ілюстрацій за допомогою штучного інтелекту. Щоб оце кашу по тарілці не розмазувати, почнемо))) Рорхард Стоун. Лара Кар'єн в
Не проґавте!
Тут купа знижок! Батько подруги. Таємний зв'язок. - Ти їй нічого не розповіла? - Батько подруги насувається на мене. - Врахуй, дівчинко, якщо моя дочка дізнається... - Я мовчала, - хитаю головою. – Вийдіть, це моя спальня. -
Поділіться досвідом. Бо я відчуваю край...
Знаю, що мої пости проходять зазвичай повз увагу. Бо немає в них ані босів, ані мільйонерів, ані довгоногих секретарок... коротше жодної актуальної на цій платформі теми для відпочинку на вечір))) Та може ви пригадаєте та поділитеся
Бажаю!
Вас порадувати знижкою!) Бажаю з тобою пограти - Вийди з моєї спальні! - Тільки після того, як отримаю бажане, - нахаба усміхається і заганяє мене в кут. - Що тобі потрібно? - Сильніше тримаю пальцями халат, а чоловік нахиляється
Мої думки та враження від однієї книги
Привіт дорогі автори Букнет, знаю що ви бажаєте бачити відгуки на свої книги та історії які ви пишете, просто особисто я зараз мало даю коментарів, і від того мені дуже прикро але я не коментую бо немаю достатньо словникового
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше