Отже, якби хтось мені пояснив цю річ у 20 років, то я зміг би уникнути маси розчарувань і, звісно, діяв би значно розумніше.
Що таке професії, котрі можуть масштабуватись і які не можуть? «Деякі професії – стоматолог, консультант, масажист – не можуть масштабуватись, тому що є верхній поріг об’єму клієнтів, котрих можна обслужити за певний період часу. Якщо ми займаємось проституцією, то працюємо певну кількість годин і оплата у нас погодинна. Окрім того ваша присутність під час роботи обов’язкова!» - пише Нассім Талеб у своїй відомій книзі про «Чорних Лебедів».
Проте існують професії, котрі у випадку удачі дозволяють вам додати нуль до доходів, без докладання жодних зусиль. «Якщо ви людина «ідей», вам не потрібно важко працювати – лише інтенсивно думати. Наприклад, Дж. К. Роулінг, автор книги про Гаррі Поттера, не потрібно знову писати книгу, щоб хтось зміг її прочитати!» Це «масштабні» професії – ви можете написати одну книгу, зняти один фільм, написати одну пісню і постійно отримувати за цю роботу гонорари.
Проте, якщо перший вид професій дозволяє повільно, але упевнено нарощувати капітал (чи просто заробляти на прожиття), то другі – можуть тримати вас на межі бідності багато-багато років (можливо, все життя). «Масштабні професії хороші лише для «везучих». У них існує жорстка конкуренція і фантастична нерівність. Одиниці відхоплюють величезні шматки ринку, залишаючи інших нічим не гірших фахівців практично ні з чим», - пояснює Нассім Талеб.
Так ось, справа у тому, що представники другої групи професій – це мисливці за Чорним Лебедем. Справа у тому - що письменники, це люди, які надіються лише на удачу. Але це ще не все. Потрібно додати українську реальність.
В Україні нема ринку книг. Суть у тому, що тут уже нема КУЛЬТУРИ читання. Раніше я думав, що достатньо написати супер крутий роман і він вистрелить. Натомість, виявилось що цього недостатньо. Спочатку треба розвинути культуру читання, звичку споживати літературний продукт.
Проте ця інформація приносить полегшення - вона забирає надію. А надії треба позбутись у першу чергу! Які ваші думки щодо цього? Як ви уявляєте ситуацію?
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти++
Ворожеска, ++
Я вже давно зрозуміла, що в цій сфері дуже багато вирішує "удача" і це той фактор, який ти ніяк не вирахуєш, бо неможливо вгадати, в який момент і в чому тобі може пощастити. І я не завжди розумію, за яким принципом деякі видавництва обирають ту чи іншу книгу на друк. Від цього дійсно опускаються руки... Тож, мабуть, Ви маєте рацію, що треба позбутися надії в першу чергу)
Так! Нассім Талеб написав про це цілу книгу. Там також були приклади про видавництва)
Цікаві думки, хоча це в деякому сенсі базова економічна грамотність.)
Щодо українського ринку, то більше покладаюся на хоч якусь офіційну статистику. Робила не так давно пост щодо цього на основі даних від Читомо (https://www.facebook.com/groups/557068024937512/permalink/563788674265447/). За об‘ємом рулять підручники з політичною літературою, а ще книги написані за серіалами, тому таке собі.)
Хіба перекладатися, бо поки не уявляю, де знайти того «лідера думки», що здатен розвернути це все одоробло у сторону книги))) хіба формат міняти
Добра кількість - це погана якість.
Приписують Гегелю. Хоча, він так чітко не формулював.
Не мав достатньо природничої освіти.
На жаль, пишуть тепер всі. Про все.
А от, такі речі, як попит та читацькі уподобання ми пускаємо на самоплив.
Успіх Поттеріани, Ігор престолів etc. полягав у цілеспрямованому
формуванню цільової аудиторії.
А як це робити?
Ну аж ніяк не копіюючи...
Бо рецепт, за яким людину витягують з колодязя не підійде для того,
щоб когось зняти з дерева.
Із статистики читачів випадає категорія, яку я називаю ускладненими.
Це ті, хто "перечитав" тисячі книг і змінилися мимоволі.
Таких у нас сотні тисяч.
Вони зазвичай не коментують, не намагаються когось переконати.
І навіть не ковзають по новинках очима.
Це ті, які на кожну нову книгу за бажанням, можуть навести десятки аналогів,
де ті ж проблеми висвітлено куди краще.
- То все старе, лишень в новій одежі - Шекспір і далі актуальний.
Хочете нову культуру і нову літературу - вперед !
І не дивіться назад, бо
закаменієте, як Лотова дружина :-)
George Longly, Хороше зауваження! Стратегія мімікрії не має майбутнього. Потрібно експерементувати! Дякую, що так аргументовано коментуєте)
Я б не погодилася з тим, що в Україні немає культури читання. Наші люди читають і досить багато. Он одна наша авторка, котра живе в Канаді, розповіла, що там читають менше, ніж у нас. Але, я думаю, біда українських письмеників у тому, що в нашого народу досі зберігається "радянський" менталітет : творчість - це щось суто для задоволення, брати гроші за неї - непристойно. Наші читачі часом обурюються, коли автор продає книгу, адже це так легко - сів і написав, то чому ми маємо платити? Хай тішиться, що його читають і хвалять))
Остап Соколюк, Я не знаю, можливо в мене в соцмережах зібралася специфічна група друзів, але всі увесь час щось читають)) Не скажу, що серед мого оточення мало людей, котрі не читають ( наприклад, мій чоловік не читає книг, йому вистачає інтернету). Але все одно складається враження зі спілкування з друзями - що читаючих вистачає))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати