Книги що відкривають очі
...на жіноче становище. Ми тут говорили про насильство, про доствірність. Навіть думка було, що от в інших країнах, де виховання жінки не таке як в Європі, там може згвалтування чи побої звична річ. Блювати хочеться від таких тез. Насильнство не може бути звичною річчю ніде! Не важливо чию плоть знищують - європейки чи чорношкірої, нервові рецептори у всіх однакові, і душа теж болить у всіх.
До мене років з 15 тому потрапила книга, яка, мабуть і сформувала мої помірковані феміністичні погляди на наш світ.
Це "Спалена живцем", автор Сауд. Це автобіографічна книга, про дівчину, яка пройшла пекло. Жіноче обрізання, побої, приниження, вона бачила, як її мати душила дівчаток при народженні, бо народити дівчину це ганьба для сімї. Пережила смертельний вирок від своєї рідні.
Дуже сильна, шокуюча книга.
Чи бути такі твори у вас? Щоб прочитавши їх зрозуміли, що вже ніколи не будете такими як раніше?
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ народився та подорослішав у жорстко матріархальному СРСР, тож розповіді про утиски жінок та знущання над ними (навіть найталановитіші) залишають мене цілком байдужим.
Анна Пахомова, а я знаю таких жінок. То й що? Далеко не всі жінки тупі курки, які ще й цим пишаються.
Не читала подібних книг, але феміністичні погляди поділяю й без них.
Але мене у нашому соціумі засмучує не тільки ставлення чоловіків до жінок, а ставлення жінок самих до себе. Бо матері виховують донечок у дусі "ти ж дівчинка, одягайся в рожевеньке", купують їм книги "Як бути дівчинкою на 100%" (сама бачила), вчать, що дівчинці конче треба вийти заміж і народити дитинку - без того ніяк. А потім дівчатка виростають, квапляться заміж за першого-ліпшого (який часто виявляється виродком) і терплять все життя, бо певні, що так і має бути.
Я не виправдовую чоловіків, на них велика відповідальність у тому, яке наше суспільство, але самі жінки теж повинні усвідомлювати, ким вони є, які права мають, і хоч самі на себе не навішувати стереотипів.
До речі, про східні культури. На щастя, не всі такі моторошні. Моя двоюрідна сестра вийшла за хлопця з Кувейту, і їхній шлюб нічим не відрізняється від західних демократичних шлюбів. Вони зараз живуть у Європі, сестра одягається по західному, іслам не приймала, та й коли була у Кувейті, жодної дикості не зауважувала. Залишається сподіватися, що всі східні країни колись прийдуть до такої цивілізації.
Саме так. Жінки як не диво виступають куди ревностнішими хранительками традицій, ніж самі чоловіки. Героїню книжки обрізала жінка, і відвела її туди мати.
І я читала цю книгу, пам'ятаю, що довго не могла заспокоїтися після того.
Не читала. Мені подібні не траплялись. А щодо психіки, мабуть, Ліна права. Я так засмутилась що мати головної героїні в останній серії померла, що у змішаних почуттях кілька днів ходила. То, мабуть, не для мене таке читати. Але питання щодо насильства у книгах підтримую.
Оця книга, яку ви показали, мене шокувала. Я й до цього багато про це зустрічала відомостей, але тут був просто шок.
Чесно кажучи, творів таких і не пригадаю. Хіба, можливо, у Дена Брауна було багато чого цікавого про жінок і релігію, але там мій світогляд більше перевернувся через мистецтво. По новому відкрився світ) А от з фільмів то ого-го. Чого варті "Іванна — жінка на папському престолі" чи "Агора", про розумних жінок в той патріархальний час - от просто максимально вразили.
Колись я була добре загартована психологічно і психічно, могла читати подібні книги, може, щось з такого і читала в давні часи, зараз же навряд. Дуже важко сприймаю такі речі, бережу нервову систему)) Але з вашими поглядами цілком згодна. Для насильства не може бути виправдань. А Східний світ взагалі дуже жорстокий.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати