Що ж, привіт, Літнет

Інстаграмним вітром мене занесло на простори цієї платформи, бо книга моя, яку я плекала любовно шматочками в Інстаграмі, більше там не вміщається, їй мало місця.

Вона як дитина вередлива: я не можу більше публікувати фрагменти, жертвувати своїми словами та описами. Нащо? Невелика гугл-розвідка привела мене сюди, як я бачу, в місце, де створюють книги і читають їх. Бо тісно, як же тісно моїй літературі в Інстаграмі.

Цікаво, що буде тут. Наскільки можливо опублікувати повноцінну книги на платформі, по типу цієї? 

Можливо, у мене тут щось вийде? Я хочу створити текст красивий. Милозвучний. Іноді мені зринає на думку стереотип про те, як же всім приїлись теми про село і страждання, але я таки хочу написати про село. Своє село (чи то пак вже місто). Про складнощі життя. Без надприродного, фантастичного, без перебільшень.

Сподіваюсь, це нова сторіночка моєї творчості. Перший розділ я вже опублікувала;)

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Успіхів вам)))

avatar
Майра Славич
11.04.2020, 19:27:22

Вітаю. Удачі вам, хай все вийде.
Хто б що не казав, а я впевнена писати треба те, що по справжньому хвилює і викликає емоцію... тоді, можливо ця ж емоція виникне і в читача.
Успіху!

Юлія Кошик
11.04.2020, 20:06:25

Майра Славич, Дуже дякую !

Інші блоги
Історії для зимового настрою!
Вітаю всіх! Оскільки справжня зима до нас не йде, залишається лиш її писати. Не люблю холод, але все ж хочеться сніжку, котрий в нас став вкрай нечастим гостем, й святкового настрою, хоч крапельку, щоб не впасти духом. Тож,
Фінал і нове звершення ❤
Нарешті настав (уже як кілька днів) довгожданний фінал Нового Атлантиса. Не знаю хто як, а я його дуже чекала, бо мені кінець дуже солодко-романтичний, зимовий. У Кіановому стилі :) Та й Віві виявила себе незвично романтичною
Майбутнє
Знаю, перефразовуючи класика, що в майбутнє можуть тільки лиш всі дивитися, а тому напишу те, що напишу. Не всі вміють, а я і в собі сумніваюся, та спробую. Тим більше, спочатку наберу підписників, а далі все зливаю блогами.
Життєво.Емоційно.Відверто❤️максимальна знижка і...
— Ви щось забули, пане Лісовський? — кажу, не обертаючись. Бо ні бажання бачити його знову, ні відваги. Вони вийшли з кабінету хвилин зо десять тому і, я була у своєму праві підійти до вікна, що виходить на місто, аби
Романтичні вихідні гарантовано! Знижки!
Вітаю, дорогі читачі. Сьогодні хочу додати у ваш день ще трохи романтики і пригод. Наступна частина новинки «Не вірю очам!» вже на сайті, ласкаво прошу. Хто ще не встиг познайомитися з героями цієї книги, будь ласка,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше