Що ж, привіт, Літнет
Інстаграмним вітром мене занесло на простори цієї платформи, бо книга моя, яку я плекала любовно шматочками в Інстаграмі, більше там не вміщається, їй мало місця.
Вона як дитина вередлива: я не можу більше публікувати фрагменти, жертвувати своїми словами та описами. Нащо? Невелика гугл-розвідка привела мене сюди, як я бачу, в місце, де створюють книги і читають їх. Бо тісно, як же тісно моїй літературі в Інстаграмі.
Цікаво, що буде тут. Наскільки можливо опублікувати повноцінну книги на платформі, по типу цієї?
Можливо, у мене тут щось вийде? Я хочу створити текст красивий. Милозвучний. Іноді мені зринає на думку стереотип про те, як же всім приїлись теми про село і страждання, але я таки хочу написати про село. Своє село (чи то пак вже місто). Про складнощі життя. Без надприродного, фантастичного, без перебільшень.
Сподіваюсь, це нова сторіночка моєї творчості. Перший розділ я вже опублікувала;)
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУспіхів вам)))
Вітаю. Удачі вам, хай все вийде.
Хто б що не казав, а я впевнена писати треба те, що по справжньому хвилює і викликає емоцію... тоді, можливо ця ж емоція виникне і в читача.
Успіху!
Майра Славич, Дуже дякую !
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати