Поговоримо про обкладинки

Добрий день, шановні автори!

Сьогодні хочемо звернути вашу увагу на блог Катерини Сніжинської, який вона опублікувала майже три роки тому. Проте він не втрачає своєї актуальності й на сьогодні. Цей блог може стати чудовим посібником для авторів-початківців в створенні обкладинок для їхніх книг. Пані Катерина, успішна комерційна авторка на нашій платформі, довзолила нам перекласти та опублікувати її запис блогу.

Ще раз про обкладинки

 «… Для прикладів використано виключно мої роботи.

Заповідь перша: обкладинка — це перший і дуже потужний інструмент продажу.

Ті, хто «я на обкладинки уваги взагалі не звертаю» посидьте тихенько у кутку, будь ласка.

Маркетологи ще в доінтернетівські часи довели, що привабливість обгортки — це наше все. Насамперед, саме вона змушує купувати продукт. Покупець звертає увагу на рекламний слоган (анотацію), виробника (автора), склад (текст) в другу, третю, десяту чергу…. Спочатку товар треба взяти в руки, а потім вже роздивитися, понюхати й на зуб спробувати. А взяти його до рук (зайти на сторінку книги) змушує саме обгортка (обкладинка).

У нашій справі під «купити» мається на увазі як реальний продаж, так і заохочення до «прочитати безкоштовно». Навіть некомерційному автору потрібні читачі, а, значить, їх потрібно вміти приваблювати.

Будемо вважати, що в необхідності дбайливого ставлення до обкладинок вас вдалося переконати. Поїхали далі.

Заповідь друга: розмір має значення.

Власне, при створенні обкладинки саме на розмір і необхідно орієнтуватися. Він визначає все інше: композицію, яскравість кольору, контрастність, розмір і тип шрифту і т.д., і т.п.

Пояснюю. 10 з 10 дизайнерів/художників створюють обкладинку у великому розмірі. 10 з 10 замовників вимагають зображення великого розміру, щоб «деталі розглянути». А що бачить потенційний споживач? Мініатюру 60х87 пікселів. Якщо автору дуже пощастить і читач перейде на сторінку твору, то він побачить картинку 220х320 пікселів. Теж, загалом, небагато.

При створенні обкладинки на це і потрібно звертати увагу, тобто, дотримуватися наступних правил:

 1. Фокус-об'єкт (те, на що глядач повинен звернути увагу в першу чергу; зазвичай це герой/героїня) робимо якомога більшим. Глядач повинен хоча б розібрати, що зображено: мавка там або княгиня, котик або песик, обіймає Темний володар улюблену або повторює подвиг Отелло.

2. Основних об'єктів повинно бути один-два, не більше. При нестерпному бажанні можна втулити три. Але якщо об'єктів більше одного, то їх необхідно робити контрастними: світленька дівчинка –– чорнявий хлопчик. Ну або навпаки. Загалом, один не повинен зливатися з іншим. Це справедливо як для фігур, так і для осіб. Або, наприклад, статуй, ваз, песиків.

3. Геть від деталей! На мініатюрі вони тільки «замулюють» зображення. Намисто перетворюється у висип на шкірі, детально промальовані лицарські обладунки в плямисту мішанину, що не дає розглянути навіть силует. Орнаменти, прикраси, букетики-квіточки, дрібну зброю, занадто маленьких тварин — геть, геть, геть. Або промальовувати їх так, щоб вони зливалися з фоном. Навіщо це робити? Для особистого задоволення: «Я ж знаю, що там є мереживо!»

4. Фон за об'єктом повинен бути дуже розмитим, ні в якому разі не деталізованим. Оптимально: небо або кольорові плями, натяки на силует будівель, гір, лісу, можна використовувати портьєри. Але ні в якому разі не робіть фон монохромним, інакше зображення стане схожим на не надто вдалу аплікацію. Хочете деталей? Тоді затінюйте фон так, щоб основний об'єкт за контрастом з ним аж світився, а кому цікаво, той роздивиться дрібнички з лупою.

5. Не доводьте зображення до єдиної кольорової гами. Знаю, більшість уроків з колажу завершуються загальною кольорокорекцією. А ви так не робіть! Синя, зелена, навіть цілком нейтральна тепло-коричнева обкладинка на мініатюрі перетворюється в сліпу пляму. Зберігайте кольори –– дві-три кольорові «плями» виглядають набагато краще.

6. Увагу до обкладинки привертає одна (вона ж і повинна бути єдиною) яскрава пляма. Вона може врятувати будь-яку, навіть дуже невдалу, наприклад, занадто затемнену або висвітлену картинку. Плямою може стати що завгодно: квітка, вибух, лампа, чарівний вогонь, магічний ефект. Просто потрібен яскравий вибух кольору.

7. Рамки, віньєтки, орнаменти –– до біса! У кращому випадку їх не видно, в гіршому –– стають «ряботинням». І завжди віньєтки з візерунків «з'їдають» простір, якого і так небагато. Якщо вже дуже хочеться зберегти ці прикраси, то робіть їх контрастними: біле на чорному, чорне на білому (часто виглядає жахливо). Але не червоне на синьому, і не зелене на рожевому.

Туди ж (до біса) розмиті, туманні, нечіткі, тьмяні зображення, навіть якщо «туманність» –– це авторський задум. Ідея може бути й непоганою, але мініатюри у віджетах і так чіткістю не вирізняються.

Заповідь третя: не забувай про чорно-біле.

Точніше, про відтінки сірого. {…} І ось тут підвезений такий собі візок. Величезна, просто гігантська кількість обкладинок, які в «кольорі» виглядають непогано, у відтінках сірого перетворюються у пляму! Тобто люди, які вибирають книгу, наприклад, зі смартфону, бачать суцільний тест Роршаха! Це скільки ж читачів ми втрачаємо?

Заповідь четверта (хоча вона повинна першою йти): зіставляти свої бажання зі шрифтами.

Заходимо на стартову сторінку Літнет. У «каруселях» («Топ», «Бестселери», «Новинки», хоча теж не скрізь) все ще не так погано, а ось «Сьогоднішні знижки» або «Litnet рекомендує» практично жодної назви прочитати неможливо, а з іменами авторів взагалі біда. Можна, звичайно, сказати, що вони поряд написані. Але я схильна вірити вебінарам і Сергію Невідомому, який стверджував, що «читабельність» назви дуже важлива.

Я тут ще в друкарській справі покопалася і знаєте що? Виявляється, оптимальний розмір назви дорівнює не менше ¼ усього поля обкладинки! Не менше! А краще більше. І це для друкованих книг, що вже говорити про електронні. Розумію, шкода картинок, шкода арти буквами захаращувати. А що робити? Продаватися-то треба.

До речі, плювок в бік. До мене дійшло, чому так економлять на назвах. Практично кожен автор бажає бачити на обкладинці ілюстрацію до свого твору, хоче донести до читачів зовнішність героїв, настрій історії і т.п. Але ж обкладинка –– це просто інструмент продажу. Ілюстрації і в текст запхати можна (хоча той же Невідомий говорив, що не потрібно).

Отже, правила роботи зі шрифтами:

1. Використовувати тільки великі шрифти, які легко прочитати.

2. Забути про існування рукописних шрифтів (навіть найбільші в мініатюрі нечитабельні). І взагалі не захоплюватися декоративними шрифтами.

3. Не використовувати «жирні» шрифти. Як не дивно, але на маленьких зображеннях вони теж «пливуть».

 4. Не використовувати градієнти, текстури і ефекти (свічення, тіні і т.п.). У кращому випадку їх просто не видно. У гіршому вони роблять текст нечитабельним. Це виглядає ефектно тільки тоді, коли назва дійсно ВЕЛИКОГО розміру (так само, як і декоративні шрифти).

5. Ні в якому разі не використовувати обведення. Такий прийом завжди візуально «здешевлює» обкладинку.

6. Робити напис максимально контрастним: світлі букви на темному (і бажано монохромному) тлі, темні на світлому.

Варто зауважити, що нічого ефектніше за білі букви на темному тлі поки не вигадали. Так, погоджуюся, це банально, але тут треба вибирати, що потрібніше: шашечки або їхати. Якщо ж з кольором погратися все-таки хочеться, то користуйтеся не інтуїцією, а колом кольорів (інструментом, що дозволяє візуалізувати взаємозв'язок між різними кольорами). Наприклад, ось цими сервісами. (https://www.canva.com/, https://colorscheme.ru/)  Вони розроблені для дизайну сайтів, але і з обкладинками можуть допомогти, наочно продемонструвати можливу глибину кольору та відразу побачити, як буде виглядати напис.

І останнє про шрифти. Панове, що ж ми усі так себе не любимо? Кожне друге ім'я написане мікроскопічними літерами, заховане кудись у куточок і захочеш –– не розгледіти. Невже соромимося свого авторства?

Загалом, це все, що я хотіла сьогодні сказати. Нумо створювати гарні та різноманітні обкладинки!»

Автор: Катерина Сніжинська  Додано: 15.07.17, 20:46:29

Текст блогу опубліковано з дозволу автора Катерини Сніжинської, зображення використані оригінальні, авторські. Перекладений текст опубліковано з деякими скороченнями та доповненнями, оригінал тексту знаходиться за посиланням –– https://litnet.com/ru/blogs/post/27292