Всім привіт! Я в ділі з флешмобом, це другйи, в якому із задвооленням беру участь (перший був у 2014, з обливанням, пам'ятаєте таке?). Крута ідея належить Вікторії Задорській, саме вона запустила флешмоб «Знайомство героїв». Умови прості – викласти блог зі сценою першого знайомства героїв вашої книги та передати естафету наступному учаснику. Поки я розкачувалася, мене відмітили вже двічі: Ксенія Чейз та  Лія Лег, тож зволікати далі нема куди. Тому беру участь та естафету передаю:

Ірина Ярошенко та Ярина Король

Водночас зверніть увагу, що сьогодні у мене діє знижка на Зазирни в мою душу, хто не придбав, а хотів - вдалий час. Наступна знижка лише після завершення карантину))))

Ну а зустріч у мене з роботи Другий шанс або нічогого серйозного (до речі, сьогодні було оновлення)

В один з вечорів я не витримав і напився.

Відвідувачів у барі, в який я вирушив заливати своє роздратування, майже не було. Тільки двоє завсідників шепотілися у дальньому кутку, бармен за стійкою, знічев'я, протирав склянки, і хтось незнайомий мені балувався з музичним автоматом.

Я підійшов до шинквасу й для початку замовив келих пива. Сів спиною до дверей і зосереджено, у два ковтки, осушив пів келиха. Роздратування сколихнулося, спінилося і, на відміну від звичаю, не згасло, а ще сильніше розрослося.

– Так працювати не-мож-ли-во, – пробурчав я. Підвівся, вже одним ковтком осушив келих і пішов за добавкою.

На добавку я взяв замерзлий графин з горілкою, ще келих пива і нарізку ковбаси. Замовив картоплі фрі.

– Що ми маємо? – звертався я до келиха. Наполовину наповнюючи чарку з графина. – Ми маємо повне неподобство. Труп у нас є? Труп у нас ходить жива, живесенька.  Ім'я, курва така, змінила. Чи таки не змінила? Треба глянути у паперах, що мені дали. Корпорацію у законних спадкоємців, щоб вони всі повиздихали, відібрала. Одинадцять мільйонів чоловікові своєму, тепер уже вдівцю, хоча, якому «вдівцю»? Вона ж жива! Але відвалила. Відверте шахрайство… Сто пудове!

Графин був порожній. Келих ще ні. Не порядок. Я випив вміст келиху і, похитуючись, встав у пошуках туалету. Ретельно милив руки, бризкав воду на обличчя. Курява, що повивала мозок, не приносила бажаної розрядки, лише більше розбурхувала уяву. Здається, це діло  мене доконає… Коли я повернувся за стіл, на столі стояла порція картоплі фрі, запашна, пар звивається, а поруч новий запітнілий графин з горілкою і дві чарки. Навпроти сиділа жінка.

У барі було доволі темно. Я був доволі п'яний і злий. Тому першим ділом послав її до дідька. Не пішла. Другим, налив собі ще горілки. Вона налила собі. Випили не цокаючись.

– Цікава справа? – вона кивнула на документи.

– Цікава, – буркнув я. Трясця… Так можуть і звільнити. Залишив документи на столі. В барі. Сам п'яний, як чіп, відійшов відлити. Допився…

«Думай, що робиш Саню, думай головою, врешті!»

– Настільки цікава, що без ста грамів не розберешся. Ще й керівництво лисину проїло. Знайди вбивцю. Знайди потерпілого. Закрий справу. Зроби бодай щось, нам вже всі телефони обірвали.

Вона налила по другій собі, на мить замислилась, налила мені.

– Тож, може, закрити її? Оскільки потерпілої немає, та й керівництво пропонує…

– Угу, закрити! Та на таких справах кар'єру роблять! – я перекинув чарку, ігноруючи картоплю, зробив великий ковток з келиха.

– Так… – задумливо і неголосно промовила моя таємнича незнайомка. – Або в могилу лягають.

Піднялася і вийшла з бару перш, ніж я встиг бодай щось сказати.

Я посидів якийсь час, розглядаючи відблиски на порожньому келиху. Картопля охолола. Лежала перекинута чарка. Одна. Стояло два порожні графини з-під горілки.

– Льош! – привернув я увагу бармена. – А тут щойно хтось був? Чи я допився вже до білочки?

– Ішов би ти додому, Саню, – огризнувся Олексій, не відриваючись від захопливого заняття: натирання до блиску пивних бокалів.

– Ні, ну серйозно, – я намагався зосередитися. Когось мені та жінка нагадувала. Але образ вислизав, згадати ніяк не вдавалося.

– Не знаю, – відповів Олексій. – Я виходив, ти п'єш. Я повернувся ти п'єш. Геть знахабнів! Самообслуговуванням займаєшся…

Як я повертався додому – не пам'ятаю.