У всіх нас, особливо людей творчих, трапляються такі миті в житті, коли ми замислюємося над тим, чи правильним шляхом ідемо, чи зможемо досягти успіху, пробуємо прорахувати своє майбутнє наперед. Та життя - не шахова дошка, тому часто заплановане не здійснюється, а те, про що ми навіть і не мріємо - стає реальністю.
Я писала завжди, скільки себе пам'ятаю. Просто на початку соромилася комусь показувати свої твори, згодом був період, коли почала працювати журналістом і мала змогу трохи "пропіарити" себе. Тоді я писала серйозні, "психологічні" історії про різні проблеми людей та їхні переживання, пошук шляхів вирішення складних життєвих ситуацій, випробування, послані долею... ну, ви, мабуть зрозуміли.
Саме з такими оповіданнями й повістями й асоціювалася в читачів молода авторка Леся Іванченко, і ніхто не знав, що в мене є доробок творів зовсім іншого спрямування. Вперше я показала їх широкому загалу тут, на Букнет, вирішивши при цьому взяти псевдонім Мар'яна Доля. І , цілком зрозуміло, що поступово ( адже я рекламую свої твори на особистій та авторській сторінках в соцмережах), окрім читачів, котрі особисто зі мною незнайомі, почали заглядати до мого профілю на сайті й люди з мого реального оточення.
Багатьом мої твори так би мовити "несерйозного" жанру ( фентезі, фантастика, містика, гумористичні казки ) сподобалися, і вони схвально про них відгукуються. Але поряд із цим є певний прошарок людей, котрі дуже здивувалися і навіть розчарувалися в мені.
"Навіщо ви взяли такий претензійний псевдонім, чи вам не подобається справжнє ім'я?" "Вам платять за те, щоб ви писали саме таке?" "Ви вибираєте теми для творів, керуючись тим, що найкраще читають на сайті?" "Чому ви перестали писати історії з життя, адже нам більше подобається читати про реальних людей, ніж про якихось вигаданих персонажів?" "Ви переорієнтувалися на дитячу аудиторію?"
Безліч подібних питань доводиться вислуховувати чи читати під час спілкування в інтернеті. Чим вони зумовлені? Гадаю, перш за все тим, що в нашій радянській літературі ( бо сучасна українська поки що не надто різниться від своєї попередниці) існували стереотипи - серйозні жанри - це історичний, соціально-побутовий або психологічний роман, біографічні твори про відомих людей, щось патріотичне або "на злобу дня"... цей список можна продовжити, але основні тенденції, гадаю, зрозумілі. А все, що писалося в жанрі фантастики, казок, пригод тощо "на автоматі" адресувалося дітям, бо дорослій людині таке читати несолідно.
От тому і стоять у нас ці жанри "на периферії", як якісь пасинки поряд із "законними" дітьми літератури. Більш серйозними вважають сучасну прозу, молодіжну прозу, та навіть любовний роман. Далеко ходити не траба - буквально кілька днів тому одна наша колега-письменниця висловила думку, що автори, котрі пишуть про магів, драконів, відьм і всяке таке "загрузли в підлітковому віці" ( цитата). А дорослі люди мають писати "серйозні" твори.
Світова література, здається, вже переросла цей стереотип. Шаленим попитом у видавництв користуються фентезі, трилери, фантастика популярних зарубіжних авторів. Я час від часу заходжу на сайт КСД і читаю безліч коментарів з проханнями перекласти і опублікувати той чи інший твір або його продовження. Отже, є читачі, є попит.
Але твори українських авторів, котрі працюють у цьому жанрі, видавництва часто навіть не беруть на розгляд... бо жанр не "ходовий". Отже, виходить те ж саме, що й з рекомендаціями від читачів - "сідай, пиши те, що хочемо ми, а не те, що цікаво тобі."
Перерахувавши питання, що найчастіше звучать, забула ще про одне - "а, ти книжки продаєш, то це просто комерційний ширпотреб, а не справжня література..." Чомусь ніхто не дорікає музикантам, які не виступають безкоштовно, а беруть плату за квитки на концерт, а от коли автор наважується виставити електронну книгу на продаж, то на нього з усіх боків дивляться підозріло, як на підпільного мільйонера, що наживається на інших людях. Хоча одну читачку, котра в інтернеті скаржилася, що не має змоги купити книгу за 35 грн, я того ж дня зустріла в супермаркеті, де вона стояла переді мною в черзі, і їй, видно, було не дуже зручно, бо я бачила ї покупки та суму, котру за них було заплачено))
Одним словом, висновок може бути тільки один - шановні автори, пишіть те, що вам подобається, до чого лежить душа. Маєте можливість відкрити комерційний статус - відкривайте і не мучтеся сумліннями, що розчаруєте цим читача. Бо всім усе одно не вгодиш, і завжди будуть незадоволені/розчаровані/ті, хто краще знає, як вам потрібно жити...
Хотілося б тільки одне бажання загадати ( а раптом збудеться?) - щоб усе-таки трішки змінилася ситуація з рівноправ'ям жанрів як в українській літературі в цілому, так і в нас на сайті. Гадаю, що це піде на користь і авторам, і читачам, і всім навкололітературним діячам))
Доступ до цього твору мають тільки зареєстровані користувачі
Реєструючись на порталі Букнет, я підтверджую, що ознайомлений з Угоди користувача і згоден з нею.
18 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВи настільки зараз праві, що я аплодую стоячи!!! Однак, чесне слово, як же мене дратують ті, хто вважає фентезі і фантастику не серйозною. Я пишу слр, любовний роман в альтернативних світах і фентезі. Можу всім сказати: придумати світ набагато складніше і серйозніше, ніж писати в уже готовому. Як автор і читач, я палка прихильниця видуманих героїв і "несерйозної літератури". Дуже поважаю всіх авторів фентезі і фантастики! Ну, а щодо несолідності, то є ж люди, які думають, що бути письменником це зовсім не престижно. Так що всім не вгодиш, тут ви маєте рацію. Головне те, що ми отримуємо задоводення від своєї роботи, а ті, хто нас, авторів, любить критикувати, в більшості випадків просто не знайшли своє покликання і змушені ненавидіти справу, якою займаються.
Юліанна Бойлук, Дякую, Юліанно! Повністю солідарна з кожним вашим словом))
Фантастика несерйозна? Кхем... давайте редиректнемо таких на Айзека Азімова «Кінеці вічності». Нехай потім скажуть, що то несерйозно))) Ага, батьку трьох законів робототехніки.
У нас же не обмежується все «жили-були, сіли й вмерли». Людині потрібні якісь ідеї, якийсь вектор. Хто вона без них у цій сухій реальності?
Той залишається тверезим)))
Напевне кожному, хто звертався до видавництва щодо публікації фентезі, надходило у відповідь щось подібне: "Редакційна рада відхилила вашу пропозицію щодо публікації роману, бо має сумніви у комерційному потенціалі проекту"
Саме так відповідали і мені.
У нас в суспільстві на кожному кроці стереотипи, було б дивно, якби літературу це оминуло. Просто треба зціпити зуби і робити своє))
Я частково тому й зареєструвалася під псевдо , щоб не вганяти знайомих в шок звісткою, що взялася писати книги 18+)
А оці претензії з приводу платних книг онлайн взагалі дивні, хоча можна зрозуміти, звідки беруться - у нас люди звикли, що з інтернету можна скачати все безкоштовно. Коли цивілізація нарешті до нас дійде, доведеться платити за перегляд кіно і прослуховування музики онлайн, тоді може й платні книги нікого не дивуватимуть)
Дякую за підтримку! Втім, на щастя, більшість читачів нормально реагують, і я цьому дуже рада!
Дуже важливе питання підняли! Мені як раз запропонували змінити статус на комерційний і я, як ви й написали, боюсь відштовхнути читачів. В той же час, я витрачаю в день по 4-5 годин на письмо, намагаючись поєднувати це з материнством і роботою, тому хочеться отримувати не лише моральну, а й фінансову винагороду.
Ви знаєте, я давно зауважила, чим менше береш за свою роботу, тим більше незадоволених, хочуть взагалі даром, а якщо починаєш цінувати свою працю вище, тоді і тебе більше цінують!
«На кожен роток не накинеш платок». Пишіть те, що Вам подобається, до чого «душа лежить», а ми, читачі, з цим розберемося. Поки що все, що я читала за підписами Леся Іванченко, Леся Дзюба, Мар'яна Доля мені подобалося. А час все поставить на свої місця. І колись, я впевнена, ми будемо пишатись тим, що знайомі з такою неординарною особистістю, як наша землячка Леся Іванченко. Уже зараз видно, що зійшла зірка неабиякої величини! І закрити їх фіговим листочком не вийде!
Ох.... Більше додати нічого. Згодна з кожним словом. Підпис)))
Хелен Соул, Дякую за підтримку!
++
Питання вирішиться з часом (сподіваюсь))), коли з'являться більш-менш просунуті конкуруючі сервіси інет-продажів контенту з більш-менш надійним захистом від піратів.
На сьогодні - ні 1-го, ні 2-го (в Україні)
КТГорошко, Це так, доведеться чекати...
Ви пишете серцем, ото ж ваші твори і мають попит. Тому, що серед ваших читачів також багато тих, кому цікаві ваші книги, бо загрузли у підліковому віці і нітрішки не соромляться цього.
Ми просто різні люди. І це добре. Гірше, коли нас вичесують під одну гребінку.
Кожна солідна книга неодмінно знайде свого солідного читача, я ж в захваті від Вашого фентезі.Справа смаку,всім догодити неможливо...От тому мені не досить зрозуміло,навіщо "виховувати" автора,не той стиль,не такий псевдонім...То ж діло добровільне-не хочеш-не читай.
Повністю з вами згодна)) тим більше зараз на Букнет можна знайти безліч творів у будь-якому жанрі, не сподобався один автор - завжди можна почитати іншого.
Здається мені, що мої знайомі теж прознали про моє захоплення... Відмічаю різку зміну в спілкуванні) Іноді я думаю, якби зараз панувала інквізиція, я опинилась би в перших рядах, кого б спалили))) Тільки тому, що маю власну думку. Та нічого. Менталітет. А Вам я вдячна за чудові історії та прошу не падати духом! Адже від цього залежить їх продовження))
Мар'яна Доля, Дякую)
Пишіть так і те, що добре та прийнятне для вас. Ті, хто бажають вам щастя, ніколи не будуть вас зневажати, а решта - це лише їхні проблеми. Натхнення!
София Чайка, Дякую! Так і роблю))
І додати нічого, й заперечити годі. Ви тонко вловили настрої і очікування багатьох тутешніх авторів. Хоча, мені здається, що кожен автор сам виховує собі читачів, яким потім цікаві будь-які експерименти улюбленого творця.
Мені теж так здається)) Але ще й люди різні бувають, просто хтось не вважає дивним нав'язувати власні рекомендації щодо того, про що має писати автор, бували й такі цікаві випадки, коли читач настійно рекомендував висвітлити в книзі його власну життєв у історію))
Дуже актуальна стаття, а щодо бідолахи в 35 грн. то це дуже типово для нашого суспільства, але не зважайте, людина яка цінує якісну літературу купить книгу навіть якщо умовно додамо до 35 грн. 0 і вийде 350 грн. Щодо наших видавництв, мою позицію ви знаєте. Конкретно у Вас дуже чуттєві і гарні твори, тож за це варто платити)
Богдан Аксюк, Дякую! Я одній читачці сказала - уявіть, що ви мені віддячили за роботу коробкою цукерок, то може вам морально стане легше)) Хоча звісно пишеш перш за все тому, що не можеш не писати, а заробіток - це лише невеликий бонус, на жаль, одним лише письменництвом в Україні не проживеш((
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати