Всім привіт! 

Сьогодні я знову хочу розповісти дещо цікавеньке про “Ніхто не пішов”

Хто вже почав читати, знає, що там є образ чоловіка, який має антикварну крамничку, але з усього виходить, що продавати бодай найменшу дрібничку зі свого добра насправді не має бажання. Для того, щоб отримати його реальні контакти треба пройти крізь неабияке випробування. 

Зараз мені складно згадати, що саме так надихнуло на цей образ. Здається, ми з чоловіком разом над ним працювали, обговорювали особливості і фішки. В результаті вийшов ось такий Гліб Віталійович. 

І все було добре. Образ розкрився, проявив себе, набув об'єму та ваги у книзі. А вже коли рукопис готувався до друку, я взялася читати "Добрих передвісників" від Пратчета та Геймана. І ось тут у мене пішли безсонні ночі, сповнені хвилювань. Адже там показано образ янгола, який має книжкову лавку, що весь час закрита. 

Розумієте до чого я?

(тут фото)

У ті часи я ще не настільки звикла бодай що лізти в інет та шукати інформацію. Я зводила себе шаленими думками про відповідальність і авторське право, про плагіат тощо. Хто ж повірить, думала, що я книгу пізніше читала? Не доведеш))))

Так тривало деякий час, доки я не допетрала пошукати інформацію. Правда мене втішила. Навіть, якщо і вважати то позичанням, то аж ніяк не тягне на порушення авторського права. Сюжети різні, образи різні, риси якісь співпали. Та з ким не буває. То я і заспокоїлася.

Ось таке життя буває у авторів, сповнене хвилювань та заморочок)))

Дякую всім, хто мене читає! Дуже радію, що маю читачів.

Ну а тим, хто дочитав аж сюди - інформація на правах реклами: 

Тільки сьогодні діє знижка 35% на книгу "Зазирни в мою душу". І лише сьогодні її можна придбати за 29,24 грн, замість 45 грн.

35% - це найбільша з можливих знижок!

Всім добра і гарних книжечок!