Літературний дебют
Це я. Анатолій Танцюра. І колись замість книги про Довлатова в моїх руках буде мій твір.
5 грудня я опублікував запис в блозі під назвою Кожного дня я заглядаю до поштової скрині.
Ворожеска, дай Бог їй здоров'я написала:
«Вражає те, що кожна Ваша новела-блог чіпляє реалістичністю. Здавалося що там? Ну, обманув з фільмом. Але провести таку красиву паралель із листом від редактора, то треба вміти)
Творчої наснаги і літературних успіхів!»
Дорога, Ворожеско! Я кожного дня заглядав до поштової скрині. То не паралель, а правда :)
І 16 січня вона тріумфувала. Почну з того, що сьогодні на роботу я одягнув краватку. Виглядав презентабельно. Колеги запитували чому саме сьогодні? Я знизував плечима. Просто так захотілося. Йдучи додому я, як завжди, заглянув до поштової скрині. Уявіть моє здивувавання коли там, нарешті, я побачив журнал «Дзвін». На його шпальтах публікувалися: Григорій Тютюнник, Павло Загребельний.
А тепер і я.
25 березня я відправив листа з текстом «Тиші в горах» до Юрія Коваля, головного редактора журналу.
23 липня я отримав позитивну відповідь. Новела вийде у вересневому номері.
16 січня я дивлюся на свою фотографію та проводжу руками по тексту який писав.
Я неймовірно щасливий, а краватка з сорочкою та піджаком знову чекають на свій час.
Текст новели ТУТ. Якщо ви ще не читали, то може пора? :)
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрийміть і мої щирі вітання! Гарна новина! Бажаю, щоб таких було на кожен день мінімум по одній!
Ірина Ярошенко, Cлаааава! Слаааава!
Дякую)
Вітаю вас з цією новиною)) Вона чудесна)) Щиро тішусь, що ви отримали винагороду за свою працю та талант)) Бажаю наснаги, натхнення і терпіння у цій справі)))
Стефанія Лін, Все буде) Дякую!
Щиро вітаю! Молодець! Лише не розумію, чому так довго не публікували у журналі?
Коментар видалено
Це прекрасно! Дуже рада за Вас!)))
Нехай краватка з сорочкою та піджаком будуть потрібними все частіше і частіше)))
Натхнення, нових вершин і літературних тріумфів. Ви на то заслуговуєте.)
Взаємно)
Прочитала "Тишу в горах" - навіть не маю сумнівів, що колись ви триматимете власну книгу в руках, позуючи для такого ж портрета:) Талановито й багатообіцяюче! Анатолію, успіхів!
Людмила Волок, Дякую на доброму слові, Людмило! Я буду старатися :)
Круто! Вітаю!
Дякую, Мар'яно!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати