Літературний дебют

Це я. Анатолій Танцюра. І колись замість книги про Довлатова в моїх руках буде мій твір. 

5 грудня я опублікував запис в блозі під назвою Кожного дня я заглядаю до поштової скрині.

Ворожеска, дай Бог їй здоров'я написала:

«Вражає те, що кожна Ваша новела-блог чіпляє реалістичністю. Здавалося що там? Ну, обманув з фільмом. Але провести таку красиву паралель із листом від редактора, то треба вміти)
Творчої наснаги і літературних успіхів!»

Дорога, Ворожеско! Я кожного дня заглядав до поштової скрині. То не паралель, а правда :)

І 16 січня вона тріумфувала. Почну з того, що сьогодні на роботу я одягнув краватку. Виглядав презентабельно. Колеги запитували чому саме сьогодні? Я знизував плечима. Просто так захотілося. Йдучи додому я, як завжди, заглянув до поштової скрині. Уявіть моє здивувавання коли там, нарешті, я побачив журнал «Дзвін». На його шпальтах публікувалися: Григорій Тютюнник, Павло Загребельний.

А тепер і я.

25 березня я відправив листа з текстом «Тиші в горах» до Юрія Коваля, головного редактора журналу.

23 липня я отримав позитивну відповідь. Новела вийде у вересневому номері.

16 січня я дивлюся на свою фотографію та проводжу руками по тексту який писав.

Я неймовірно щасливий, а краватка з сорочкою та піджаком знову чекають на свій час. 

Текст новели ТУТ. Якщо ви ще не читали, то може пора? :)