Ми не завжди знаємо, як воно було раніше. І відновити історичні подї в житті однієї вінценосної особи нам допоможе інша життева історія, іншої вінценосної особи.

Згідно норм Англіканської церкви

Англійський король Генріх VIII не відрізнявся вірністю своїм жінкам. Він часто захоплювався. І навіть будучи одруженим з Анною Болейн заглядався на Джейн Сеймур.

Хіба варто дивуватись, що у всій цій історії саме Анні Болейн довелося поступитись місцем?

Джейн Сеймур обіцяла Генріху народити сина. І, варто сказати, вона виконала свою обіцянку.

Але історики мають досить доказів, щоб винуватити Генріха VIII в ранній смерті Джейн Сеймур. І ви не подумайте, Генріх Тюдор любив Джейн, але своєю, королівською любов'ю.

Її пологи готувалися, як перше свято в країні. В Лондон були викликані кращі вчені мужі з медичною освітою. Адже тепер Англія була протестанською країною, і вона проведе королівські пологи як найкраще. Принаймні такою ідеєю тішив себе Генріх. Бо ж він достатньо знав про пологи. Достатньо для чоловіка.

Та коли час прийшов, то давні традиції виявились сильнішими від всяких наукових підходів. Бо ж виявилось, що повитухи не бажали бачити чоловіків в кімнаті пологів. Та й самі вчені мужі були переповнені забобонами і не хотіли навіть підходити до королеви. Вони наказували повитухам переказувати все, що ті бачили, щоб вони могли дати їм свої поради.

Так затягувався час, який вбивав Джейн Сеймур. Жінка, що народжувала вперше, мала коритися волі короля і вчених мужів.

Генріх недооцінив давні традиції. Вони віками допомагали народжувати жінкам. І лише чоловіків на королівських пологах бракувало....

Джейн Сеймур народила сина Генріху VIII, та сама не довго прожила після пологів.

Король був в траурі. Він важко переживав смерть жінки, що народила йому довгооочікуваного сина.

Та хто б йому повірив....

Король Генріх VIII Тюдор був просто невиправним.

Помста богині Макош

В часи князя Романа могла б відбутися схожа історія. Бо ж християнство поступово завойовувало серця людей на Русі. Язичницькі звичаї зберігались в українських селах, аж до XVIII ст. А в той час, християнство активо боролось з могутніми язичницькими богами, що не рідко стояли вдома.

Не дивно, що князь Роман зробив би чимало для своєї коханки. Окрилений вірогідністю мати врешті сина, він був ладен зробити чимало для пологів своєї коханої....

Та чи варто було?

На Русі були свої традиції пологів... Жінки віками довірялись богині-матері - Макош. Ігнорувати її вчення, просто тому, що тобі, чоловіку, недовподоби оці її жіночі забобони, було вкрай необрачно. Він ризикував навіть не собою. Він ризикував власним коханням.

І, певна річ, він хотів, як краще, для коханої та її дитини. Все таки християнсво було більш сучасним. Воно значно розв'язувало руки норовливим князям. Та навряд чи полегшувало життя жінкам. Особливо тим, кому пощастило в житті покохати князя.