2019-й | Перший по-справжньому творчий рік

Вітаю, літнетівці ♥

Нарешті у щільному графіку, який відібрав у мене навіть найменшу можливість приділяти час творчості, з'явилося трішки вільного часу (це я так натякаю, що запис буде максимально довгим, бо я знов таки дорвалася до клавіатури;)) 

Отож, 2019-й добігає кінця. Мій перший по-справжньому творчий рік. Адже саме цього року я зареєструвалася на Літнет, що дало поштовх до активізації мене як письменниці (вже трішечки простіше називати себе так - це, мабуть, прогрес). Це сталося 7 січня, тому мої підсумки творчого 2019-го і першого року на платформі фактично збігаються. 

Тож, повернемося на старт цієї історії...

А почалося все із Попелюшки))) Тобто з конкурсу "Сучасна попелюшка". Я дізналася про існування Літнет з його реклами. Перейшла за посиланням, почитала, подумала і... дала драпака. Словом, злякалася Торі таких "страшних" умов - необхідності написати мінімум 400 тис. зн. Воно й не дивно, на той момент мій найбільший твір мав всього близько 30 тис. зн. 

Так, зітхнула я  і подумки, і вголос, та й пішла собі далі. Втім, реклама Літнет знову знайшла мене (хм, доля, чи логічний результат моїх літературних запитів у пошуковій системі?..;)). Вже й не пам'ятаю, як там все було, але я таки зареєструвалася тут.  

Та в будь-якому разі привели мене сюди пошуки шматочку Всесвітньої Павутини, де б я могла тихо й мирно іноді викладати свої творчі потуги. Навіть уявити собі тоді не могла, що буду так багато коментувати, спілкуватися з читачами, вести блог і все таке (якщо чесно, я тоді навіть письменницею себе не вважала. Така собі дівчинка, яка іноді бавилася оповіданнячками). Не те, щоб я не хотіла цього... але я була великою боягузкою, якщо чесно.

Ввійти в подібний ритм - це моя особиста перемога над самою собою. Але я не можу назвати її лише моєю заслугою. Адже мені дуже допомогла дружня атмосфера, яку тут створили письменники й читачі. Можливо, як і в реальному житті, я тримаюся тут дещо відсторонено, але все ж почуваюся на своєму місці. Для мене реєстрація на платформі Літнет з рівні вступу в університет. Річ у тім, що в школі в мене не дуже склалося з однокласниками, тому я дуже чекала університетського періоду з трьох причин: новий розділ життя - нова чиста сторінка книги, педагогічний університет, бо я дійсно хотіла саме до нього, і можливість пожити в Києві, бо обожнюю це місто. Тому, вступивши саме на ту спеціальність і саме туди, куди хотіла, я з перших днів відчула щось на кшталт "Господи, нарешті "свої" люди! Урааааа!!!!". Те ж відчуття в мене з'явилося й після реєстрації на Літнет. 

Дебютувала я тут з новелою "Тікаючи від реальності" (написану, ще на початку 2017), яка зараз входить до збірки "Теплі історії до кави та пледу".  І знаєте, я була буквально шокована реакцією читачів на неї. Звісно, я й зараз вважаю її одним з найвдаліших моїх творів, але цього феномену й досі зрозуміти не можу. Ще жоден мій твір не зміг перевершити дане оповідання в кількості переглядів, зірочок і за рейтингом. Іноді навіть боязко, що я як актор одної ролі, тільки автор одного твору)))

Після "Тікаючи від реальності" я опублікувала ще кілька творів, що вже мала в запасі завершеними, а потім взялася за "День святого Валентина" - мій перший роман. На момент початку викладки написаними були всього 3 розділи. Тому близько 350 тис. зн. з хвостиком за місяць стали моєю черговою маленькою перемогою і приводом пошкодувати, що тоді не спробувала себе в "Сучасній попелюшці". Ця книга особлива для мене не лише як перший об'ємний твір, але про це якось іншим разом розповім (треба ж буде чимось наповнювати лонг-пост 7 січня;))))).

Далі були "Спокій" (який чомусь геть не зайшов читачам - найменші рейтинги за всіма параметрами), "Гординя" (експеримент, який ходить на краєчку 18+ - ніби й не еротика, але все ж 16+ вже малувато) та "Бал-маскарад" (написаний для конкурсу "Кудафудра"). 

Опісля я взялася за "Я кохаю Вас, пане профсоре". Публікувався він тут 2,5 місяці, але написався за пів мясяця, а далі лише редагувався, що дало змогу подолати чергову відмітку - 300 тис. зн за 15 днів. При чому, це якось само по собі вийшло. Трішки згодом цей роман та "День святого Валентина" стали двома комарями, які пищали над душею протягом всього "Літературного листопаду 2019", бо чудово ж розуміла, що можу впоратися з умовами, але через інші справи втрачаю можливість. 

Далі розпочався конкурс "Сучасний Шерлок Холмс", який спонукав мене до чергового експерименту: написання детективу. Так, з'явилися "Ти мене не знайдеш" та "Темні секрети складних взаємин". До цього в мене вже були спроби брати участь в деяких літературних конкурсах, але від жодного з них я не отримала стільки задоволення, як від "Сучасного Шерлока". Адже де ж ви ще знайдете журі, яке дасть такий потужний фітбек та на стільки вдячних читачів, якщо не на Літнет)))

Останній твір, написаний в цьому році - "Два кохання Марини", який є одним з тих, початок яких було покладено кілька років тому. До того ж, співпало доволі цікаво: перші розділи з'явилися, коли я була ще в 10-11 класі (не пам'ятаю точно), а повернулася до Маринки, коли закінчила третій курс університету, тому всі внутрішні зміни головної героїні я в певній мірі відчула й сама. Звісно, три роки - не десять, але для мене ніби ціле життя минуло. 

Втім, на Літнет я не лише автор, а я читач. Своїми враженнями я ділюся в рубриці "Що Торі на Літнет сподобалося" (псс, в кінці кожної частини є посилання на наступну - фраза "to be continied..."). До речі, рубрика не вмерла, я відновлю її як тільки матиму таку змогу)))

За цей рік я прочитала тут 82 книги різних розмірів. І знаєте, мушу сказати, що для тих, які мені не сподобалися, забагато пальців навіть одної руки. Тому можу впевнено сказати, що автори літнет пропонують дійсно достойні, круті твори. Якщо почну перелічувати ті, які втрапили до списку моїх улюблених, то таки дізнаюся, яка максимально допустима кількість знаків для запису в блозі.

Але все ж про деяких авторів ну дуже хочеться згадати. Зокрема це Вікторія Задорська, яка буквально закохала мене в українське фентезі, Ірина Ярошенко, яка заворожує  містикою та фантастикою у своїх творах, Мар'яна Доля, яка тішить такими простими, але душевними, легкими й цікавими історіями, Тетяна Гудима, яка майстерно і дуже красиво підносить у своїх захоплюючих історіях справжні сплески емоцій та почуттів, Ксенія Чейз, історії кохання якої змушують серце битися частіше (Боже, знову звинуватять мене в нетолерантності через відсутність в переліку чоловіків, але не думайте, що я авторів-чоловіків зовсім не читала (знову ж, рубрика "Що Торі на Літнет сподобалося", ласкаво прошу), просто їх тут дійсно складніше знайти)... Далі слід поставити величезний знак безкінечності, бо творів, які запали в душу, дійсно дуже багато.

Стосовно планів на наступний рік можу сказати, що... нічого вам не скажу))) Помітила таку тенденцію, що як тільки "озвучую" тут конкретні ідеї і сюжети для майбутніх книг, чомусь починаю писати геть інші. Не те, щоб я не задоволена ними, але якось не дуже зручно потім перед читачами, які чекають обіцяного. Краще анонсуватиму новинки ближче до початку їх викладки. 

Скажу лише, що ідей дуже багато, в найрізноманітніших жанрах (зокрема, фатастика, містика і навіть еротика - так, і я туди ж, хоча це навряд стане моїм основним жанром), деякі твори вже навіть "підпільно" розпочаті;) і я, як завжди, не знаю, за що хапатися))) Та в будь-якому разі щось буде точно.

До того ж, за останні кілька тижнів в мене додалося до бібліотеки чимало творів, які дуже хочеться почитати. Я навіть чую, як тріщать полиці під вагою цих книг (а ще, як приходять оповіщення одне за одним про викладення нових розділів).

На останок хочеться всім подякувати. Адміністрації Літнет, яка подарувала нам таку чудову платформу, місцевим авторам, які не лише тішать своїми творами, а й не шкодують сил на підтримку й привітність, читачам, коментарі і зірочки яких додають величезні порції натхнення, сестрі, яка стала моєю найпершою читачкою і довго була єдиною, хлопцю, який навіть не здогадується, на скільки часто надихає мене, та ще багатьом людям, деякі з яких навіть не знайомі зі мною, але все ж надихнули на створення нових сюжетів та персонажів. 

Вітаю всіх з прийдешніми святами!

Цілуночки,

Ваша Торі