Печу, печу хлібчик...

Благословилося на день. Марія, мовивши вранішню молитву, береться за роботу. Вона трепетно заглядає під рушник, яким накрита пікна діжа. Чи зійшло? Зійшло. Щораз, беручись за випікання хліба, хвилювалася: "Чи вдасться?" Не один рік чаклуючи над насущним, пам'ятала настанови матері: "Щоб хлібом смакувати, треба душу у нього вкладати". Вона так і робила: перед тим, як замішувати тісто, борошно пересівала декілька разів, а потім, додавши кип’яченого молока, розмішувала. Шматочок тіста, що залишився від минулої випічки, розмочувала в теплій воді і вливала в діжу. Як навчала колись мати.
- Гай-гай! - із сумом видихнула спомин.
Пора місити. Тісто пухкало, напружувалося, вислизало, однак, у проворних Марієних руках набиралося життя.
- От і випестила тістечко. Відстає від рук, - тішилася жінка, завершуючи процес.
У печі весело потріскував вогонь. Він жадібно ковтав сухі дрова, які вилежувалися....

Відео: https://youtu.be/S4mxJJVBwA0

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Критика — це погано для починаючого автора?
Вчора я прочитала один блог і коментарі під ним. І вони змусили мене замислитись про критику та її місце в житті автора. Чи потрібна вона взагалі. І чи критика не знецінить автора. Я вважаю, що об’єктивна критика необхідна,
За лаштунками "Різдво: уроки брудних танців"
Я обіцяла розповісти звідки взяла натхнення та які референси були для написання. Все-все розповіла в цьому відео на Ютуб А тут хочу показати вам шикарний арт та уривок з оновлення: Раптом на Доджина найшла
Перший відгук
Ну що ж. З Богом! Стартує мій перший непрофесійний і, можливо, не дуже об'єктивний відгук. Та повірте, я стараюся. Раз уже взявся. Хочу курить, шо капєц. Але тримаюся. 2 шт ТікТака і пишу далі. Завдяки моїй писанині
Що буває, коли автори читають одне одного
Читати інших авторів — небезпечна справа =) Бо ніколи не знаєш, чим це закінчиться: новою ідеєю, раптовою сценою або… двома додатковими розділами в книзі. Ми всі так чи інакше надихаємо одне одного. Чужі персонажі,
Церемонія Вознесіння✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті!✨ Ельфи не вірили у тлін і смерть душі. Вони звали це Церемонією Вознесіння. Тіло розвіювали спеціальними чарами і воно сяйливими вогнями сягало небес. Линуло до самої Богині, щоб
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше