Благословилося на день. Марія, мовивши вранішню молитву, береться за роботу. Вона трепетно заглядає під рушник, яким накрита пікна діжа. Чи зійшло? Зійшло. Щораз, беручись за випікання хліба, хвилювалася: "Чи вдасться?" Не один рік чаклуючи над насущним, пам'ятала настанови матері: "Щоб хлібом смакувати, треба душу у нього вкладати". Вона так і робила: перед тим, як замішувати тісто, борошно пересівала декілька разів, а потім, додавши кип’яченого молока, розмішувала. Шматочок тіста, що залишився від минулої випічки, розмочувала в теплій воді і вливала в діжу. Як навчала колись мати.
- Гай-гай! - із сумом видихнула спомин.
Пора місити. Тісто пухкало, напружувалося, вислизало, однак, у проворних Марієних руках набиралося життя.
- От і випестила тістечко. Відстає від рук, - тішилася жінка, завершуючи процес.
У печі весело потріскував вогонь. Він жадібно ковтав сухі дрова, які вилежувалися....

Відео: https://youtu.be/S4mxJJVBwA0