Пам'ятаєте, в багатьох із нас у дитинстві була така гра - викопували в землі ямку, туди складали якісь дрібнички, накривали скельцем і присипали землею? Було приємно знати, що в тебе є такий "скарб", маленький секретик, який ти можеш відшукати сам за якимись тільки тобі відомими прикметами, а можливо, його випадково знайде хтось інший, чи взагалі він залишиться ніколи і ніким не розкритий...
Багато хто з письменників у своїх творах теж зашифровував якусь інформацію, що для сторонньої людини була непомітна, а йому самому чи комусь із близьких його друзів могла про щось нагадати. Хтось, пишучи детективи, дає жертвам злочинів імена своїх реальних ворогів, хтось називає героїв так, як звуть його домашніх улюбленців тощо.
У мене теж є такі "секретики", введені в твори не спеціально, не з якоюсь значимою метою, а просто для розваги, наче жарт. Так, книгу, яку пише Емері в гумористичному оповіданні "Учениця мага та Жаб'ячий король", я колись давно написала сама, причому сюжет і імена головних героїв повністю ідентичні)) А у "Землі дощу" та "Повітряному замку" з'являються ніки, під якими я колись була зареєстрована на різних форумах - одним із них я назвала кобилу головної героїні, а другим - її суперницю у справах любовних)) Ще один герой носитиме ім'я, яке я "позичила" у улюбленого парфуму мого чоловіка))
А в ваших книгах є такі цікаві, символічні моменти, про які знаєте лише ви?
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТак-так, є таке. Мабуть у всіх письменників, якщо не всіх, то більша частина. В мене наприклад в кожній історії, є такий герой, другорядні чи просто, який з'является, а потім зникають - вони є моїми прототипом. Таким чином, крадькома, знаходжуся поруч зі своїми героями, а потім зникаю, коли допоможу їм.
Roksi Royz, Ух ти, цікавий хід :)
деякі мої персонажі мають цілком реальних прототипів)
Мар'яна Доля, та то ж хліб насущий для авторів)
багато таких моментів. І власні спогади, страхи, вподобання, книги, і люди, що вразили, і люди, що образили. Одну з таких навіть вбила руками кілєра))) але то ненавмисно, так вийшло за логікою. Але насправді все це не є ключовим. Бо ж ну скількох людей насправді станеш вбивати у книгах, бо вони тебе образили? Якщо в тебе таких багато - то вже питання, чи все гаразд власне з тобою? А так, одного вбив, іншого висміяв, а пишеш нові та нові історії і треба вигадувати яскравих персонажів...
Лія Щеглова, Може й так))
Звісно! Іноді з'являються такі моменти. От завтра почитаєте - я свого племінничка описала в завтрашньому оновленні)) Добре, що він мене не читає, хоча навряд би образився.
Лія Щеглова, Максік))
Ой, яка гарна тема! Частковим прообразом Еріка в "Скуґе" став один хлопчина, закоханий в авторку, правда в реальному житті на 4 роки молодший, а не на два, як у творі. Самого скуґе я побачила якось на тематичному заході (у лісі, хаха:)), не спілкувалися, але образ закарбувався, так. Таких людей я не бачила ніколи, мабуть, власною персоною завітав :))
Senja Aleksandra, Цікаво як))
Оооо... Та це як почати згадувати, то можна скільки назгадувати...))) Я буквально в кожному творі маю такі секретики.
Ну, наприклад, в "Я кохаю Вас, пане професоре" є такий спогад: "Пам’ятаю, як ще років у вісім-дев’ять розсаджувала всі свої м’які іграшки за імпровізовані парти: стільчиками служили книжки, а роль самої парти відігравали шматочки картону з-під цукерок, перегнуті в двох місцях. Я «вчила» з ними простенькі віршики і табличку множення, вимальовувала літери, клеїла аплікації з природних матеріалів та читала казки." То це насправді мій власний спогад.
В "Дні святого Валентина" я писала про двох сестер. Одна спокійна, розважлива, більш доросла, а інша запальна, часом робить дурниці. То на створення цих персонажів я надихнулася, згадуючи себе і троюрідну сестру. В цьому самому творі ще описані деякі школярі і вчителі, які можуть з легкістю себе впізнати, якщо прочитають;)))
Tory_Chameleon, Прочитала ваш спогад і пригадала, що сама в дитинстві таким займалася, більше того. десь мені вдалося роздобути справжній шкільний журнал, то я вже була "кум королю"))
Цікаво. Раніше так не робив. Але тепер впевнений, що в мабутньому щось таке почне з'являтися.
Dmytro Chornota, Так, це дуже весело))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати