Інтерв'ю з Анною Котляревською

Цього разу ми вирішили взяти інтерв'ю у Анни Котляревської, яка публікує свої романтичні книги на Litnet. Вона розповість про те, як вона стала автором, а також дасть поради, як знайти свого читача. Влаштовуйтесь зручніше, бо на вас чекає досить розлоге інтерв'ю.

1. Як давно ви почали писати? Що вас спонукало?

Загалом писати почала ще зі старшої школи (саме тоді і з’явилася історія, яка зараз називається “Ти, моє життя”). Але тоді я сприймала це не більше як хобі. Пішла навчатися до Харківської Академії Культури на Режисера Кіно і Телебачення, де письменництво розкрилося в мені сильніше, і саме викладачі академії підмітили, що автор з мене все ж більш перспективний, ніж режисер. Тому з академії я пішла з чітким бажанням писати та розвиватися в цьому. Життя одразу зв’язала з написанням текстів, а от саме до художньої прози повернулася лише в червні 2018 року. В першу чергу спонукала кохана людина, яка бажала, щоб я займалася улюбленою справою, а в другу — цікавість. Хотілося зрозуміти, чи зможу я написати справжній роман :) Думала почати з короткого оповідання, але не вийшло… бо тепер це ціла трилогія “Love is...”.

2. Як ви дізналися про самвидав електронних книг Litnet? Чи задоволені тим, що публікуєтесь на цій платформі?

Дізналася через соцмережі, тоді зацікавила одна книга… І деякий час на Літнеті я була лише читачем (на той час російської версії). З часом все ж та цікавість зробила з мене автора :) 

Дуже задоволена, бо покохала Litnet усім серцем і як читач, і як автор! Насправді вважаю, що для українських авторів це зараз єдина платформа перспективного розвитку. А для читачів це просто сайт-джерело захоплюючих новинок, та ще й українською!

3. Скільки читачів вас читає на Litnet? Чи вважаєте, що електронний самвидав – найпростіший спосіб українським авторам знайти своїх читачів і досягти популярности?

Зараз на мене підписано 957 читачів, але вважаю, що важлива не кількість підписників, а їх активність. Наприклад, в мене є книги, на яких по 2000 бібліотек, а на інших 100-200. Тож цифра підписників на авторську сторінку, звісно, є важливою та приємною, але зовсім не гарантує великої активності на кожній новій книзі. 

Так, електронний самвидав — це творчий порятунок та можливість заробітку улюбленою справою в одному флаконі. Навіть не буду писати про те, що співпраця з видавництвами — менш ймовірна, і так зрозуміло. Але варто додати, що все ж стати супер-популярним на Litnet — це простіше, але працювати доведеться багато і регулярно.

4. Як ставитеся до паперових книг? Чи є у вас видані на папері книги? 

Чудово ставлюся, хоч майже не читаю книги на папері. Читаю вночі, тому це комфортніше робити в електронному форматі. 

Книг виданих на папері немає і, мабуть, не буде. Скажу так, що з видавництвами в нас спільна “нелюбов” — їм не подобаються мої сюжети, а мені їх умови :) Єдине… розглядаю друк власним коштом.

5. Ви комерційний автор на Літнет. Тобто деякі ваші книги платні для користувачів. Якщо не секрет, на що витратили ваш авторський гонорар? Якщо не помиляємось, то ви на Фейсбуці писали, що гонорар вам допомагає оплачувати навчання в університеті. Це дійсно так?

Не секрет, перший гонорар витратила на тижневу відпустку :) Довго вагалася, але вирішила, що задоволений автор = натхненний автор! Відпочинок важливий, бо легко вигоріти. Щодо універу, усе вірно, зараз витрачаю гроші на це. Також була покупка телефону та не забуваю потроху вкладати в рекламу книг. Насправді попереду багато планів щодо комерційного розвитку і для всього цього потрібні додаткові гроші — редактура книг, візуальна складова і т.п. Тому купуючи книгу, читач вкладається не тільки в бюджет автора, а й в якість майбутніх новинок ;)

6. Ймовірно, письменництво ваша не основна діяльність, так? Як вам вдається балансувати між написанням книг і іншими сферами життя?

Крім письменництва я ще працюю редактором в київському медіа про дизайн Telegraf.Design. Сфери зовсім різні, але обидві ділять моє серце навпіл :) Поєднувати їх — це щось на межі фантастики. Тому редактор я з 10 до 18:00, а автор книг з 18 до 3:00 ночі. Майже ні на що більше часу не вистачає… але поки що ось так. Головне, повторюся — це вчасно йти на відпочинок!

7. На Litnet можна публікувати твори в міру їх створення автором, тобто по частинах. Як ви гадаєте, чи подобається читачам такий метод публікації? На вашу думку, як регулярно треба робити оновлення, щоб їх інтерес до твору не згасав?

Давайте будемо чесними, що все ж крутіше читати книгу цілком. Суджу по собі. Бо це заглиблює в історію сильніше і не відпускає декілька днів, поки читаєш роман. Але є і мінус в цьому — усе швидко закінчується, а прощатися з героями не хочеться. В цьому плані, коли книга публікується один-два-три місяці краще. Інтрига посилюється, ти наче живеш з героями протягом цього часу, паралельно можеш спілкуватися з автором та іншими читачами. 

Просто важливо в такому режимі не втрати увагу та запал читача. Тому треба викладати глави регулярно і, на мій погляд, все ж великими частинками (хоча б від 10 тис). У розділі повинна бути якась завершена думка і нове відкрите питання. Таким чином, читач відчуває, що отримав достатньо інформації (є внутрішня насиченість), а з іншого — має вже нове питання/загадку, що посилює бажання скоріше отримати наступну главу. 

Загалом, читачам чим частіше і більше викладати — тим вони щасливіші. В мене бували глави й по 30 тис. сим., були книги… глави яких я публікувала 5 разів на тиждень (не повторювати, бо можна померти!)... і читачам все одно хотілося більше :) Але це справді дуже круто занурювало їх в книжковий світ та тримало в напрузі! В цілому скажу, що тут краще кожному авторові орієнтуватися на себе. Головне скласти графік, попередити про нього та дотримуватися. Зараз я викладаю тричі на тиждень, обсяги від 10 до 20 тис у середньому. Чесно, хотіла б частіше, і знаю, що читачі теж хотіли б… але поки виходить так :)

8. Нам здається, що найскладніше авторам на самому початку, коли ще немає своєї читацької авдиторії чи вона ще дуже мала. Як ви пережили цей етап? Можливо, у вас є якісь поради для авторів-початківців? Можете підказати, як привертати увагу читачів до своїх творів і що для цього ви робите?

Звичайно це найскладніший етап. Найкраще як там кажуть… не сподіватися ні на що, тоді й не розчаруєшся. Коли займаєшся творчістю, найперше, що треба зробити — заховати усі мрії від себе і подивитися правді в обличчя. 

Мене цей етап не оминув, як і всіх. Тільки це сталося зі мною на російській версії (перші пів року я публікувала книги там, поки не побачила, що є українська версія). Складно сказати, що тримало. Усе потроху. Я тоді була дуже закохана в історію, яку писала, і нічого крім цього не бачила. Була велика підтримка від подруги. І я розуміла з досвіду, що треба багато працювати — щось та вийде. З часом своя невелика аудиторія в мене зібралася, і стало веселіше. Тож новачкам рекомендую писати заради історії, а не заради популярності — це й тримає на плаву, коли ніхто не читає. На українській версії, чесно, мене цей етап оминув. Не знаю як так вийшло. Тут конкуренція була меншою, а я прийшла вже більш досвідченою… Трошки вдачі, і з першої книги усе склалося. Досі шокована, бо ви навіть не уявляєте скільки сил було вкладено на російській версії… а тут усе пішло саме. Пощастило, і я в цьому зізнаюся.

Зараз, звісно, складніше, бо конкуренція росте з кожним днем. Початківцям пробитися важче, більш того… навіть, авторам з Топу вже складніше втримати свої позиції. І це нормально, це навіть цікаво. 

Формула успіху для кожного своя. Для мене це 1) цікава історія (сюжет) у своєму жанрі написаний легкою мовою 2) креативна реклама 3) якість тексту та відповідальність автора. З першим та останнім усе зрозуміло і тут я б хотіла підкреслити, що все ж сюжет набагато важливіший, ніж якість (орфографічні помилки) в тексті. Повірте, читачі читають те, що захоплює, а не те, що правильно написано. Це не значить, що на якість треба забити, ні. Це значить, що до неї треба прагнути, але якщо у вас немає захопливого сюжету, то правила української мови вас не врятують, на жаль.

Другий пункт я розкрию детальніше, бо мало хто його вірно розуміє. Важлива креативна, сучасна та якісна реклама власного “шедевру”. У моєму випадку це обкладинка, буктрейлер, тематична візуалізація, група у Facebook з цікавими постами (які сподіваюся допомагають моїм читачам не сумувати між главами) та спілкування з читачами в Instagram. Чесно, краще найняти дизайнера, який зробить гарну обкладинку, ніж намагатися це зробити самостійно… Самокритичність у творців шкутильгає, а незнання графічних основ усе псує. На жаль. А презентація книги неймовірна важлива. Зараз на Літнеті стає усе більше професійно обгорнутих книг… і всі інші просто губляться на фоні них. Тож у власну творчість, виходить, що теж треба фінансово вкладатися, хочеться того чи ні. Ну й на останок — це власне спілкування та атмосфера, що панує між автором та читачем. Це річ теж індивідуальна, бо усі ми люди різні. В мене сталося так, що все тримається на максимальній відкритості. Мої читачі знають дуже багато про моє життя, вони слідкують за ним в Instagram, час від часу записую для них особисті звернення, мені важлива їх думка не тільки з приводу книг, а й з приводу інших сфер мого життя. Я з ними дуже щира і хоча мені часто кажуть, що я не маю ділитися з аудиторією своїми категоричними поглядами (наприклад, політичними чи релігійними), бо це відштовхує… Мені на це начхати. Бо автор якраз та людина, яка може вести за своїми упередженнями. Більш того, повинна це робити, на мій погляд. Тож я не ховаюся за масками, в мене немає псевдоніма, і читачі є частиною мого життя. Вони про це знають і думаю їм це подобається. 

Але це моя історія та мій шлях :) Я просто впевнена (і знаю) зовсім інші історії / формули успіху, які призводили до бажаного результату. Тож бажаю авторам знайти свою власну формулу, а читачам нові захоплюючі історії! Дякую за інтерв’ю!

P.S. Запрошую усіх на прем’єру книги “Навіть Диявол вміє кохати” 25 грудня. Першу частину дилогії можна прочитати тут. Це якраз та сама книга, в якій я дозволила собі показати читачам власні упередження та погляди ;)

Попередні інтерв'ю на Літнет

• Інтерв'ю з Лією Щегловою – переможницею конкурсу на Litnet
• Інтерв'ю з Ксенією Чейз з нагоди рекорду продажів