Як ми боремося з помилками?

Останнім часом серед авторів зустрічала  найпротилежніші думки  щодо того, чи потрібно ретельно стежити за грамотністю у своїх творах, чи це другорядне, а насправді головне - зміст? Скажу відразу - я скоріше належу до тієї категорії авторів, котрим помилки дуже "ріжуть око", і якщо їх надто багато - вони можуть навіть відбити бажання продовжувати читання.

Проте не буду зараз сперечатися і з тими письменниками, які вважають, що  важливіше - аби твір був цікавий, а помилки може потім виправити і коректор чи літературний редактор. Зрештою, частина читачів також розділяє цю думку, хоча, можливо, якби твір був грамотніше написаний, то й читачів мав би більше...

У мене є "пунктик" щодо помилок, мабуть, це дещо професійне)) Але все одно час від часу їх допускаю, знаю свої "слабкі місця" - це розділові знаки  та русизми. От загадка для мене, звідки останні беруться, бо я виросла в україномовному середовищі, останнім часом  читаю та дивлюся фільми  переважно українською - і все одно іноді, коли намагаюся  підібрати найвідповідніше слово, приходять на гадку лише російські варіанти. Тоді доводиться "зариватися" у словники. Але є в цьому великий плюс - я  не тільки на письмі, а й в усному спілкуванні почала користуватися більш чистою українською мовою. 

У процесі написання того чи іншого розділу книги, як тільки виникає сумнів у значенні слова чи його правописі, відразу, не відкладаючи, перевіряю, як воно пишеться і чи взагалі підходить сюди за змістом. Раніше, боячись  збитися з ходу думки, не виправляла помилки відразу, писала, як лягає на душу, а вже потім вичитувала. Але побачила, що таким чином багато недоліків залишаються непоміченими. Тому тепер при найменшому сумніві  виправляю відразу. А вже, як закінчу розділ, уважно  перечитую його, і тільки потім викладаю. Тоді ще раз перечитую - уже в версії для читачів, тому що там інший шрифт і можна помітити те, що пропустив раніше. Наприклад, у мене клавіатура домашнього компа часто замінює коми крапками - це, звісно, лише одруківки, але все одно неприємно.

Перед написанням нового розділу перечитую попередній - це, по-перше, допомагає налаштуватися на потрібний настрій, а, по-друге, часто "свіжим оком" виловлюєш ще якісь негаразди, які відразу після написання не помітив ( наприклад, немилозвучні збіги, коли багато приголосних  чи голосних "вкупочці", або повтори одного й того ж слова).

А коли уже весь твір закінчений, то перечитую його повністю - тепер уже, щоб перевірити, чи немає смислових неточностей, "ляпів", на кшталт того, що якогось другорядного героя на початку книги  звали одним ім'ям, а  ближче до фіналу перейменували,  або не співпадає хронологія... І все одно регулярно щось десь і пропустиш, тому завжди вдячна уважним читачам, котрі допомагають виправити недоліки. 

А  як ви боретеся з помилками? Може, маєте власні "лайфхаки" для полегшеня цього процесу? Чи вважаєте допустимим, коли автор викладає твір  у статусі чернетки, невичитаний?  Цікаво буде дізнатися ваші думки з цього приводу.

 

15 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Таня Саміло
12.11.2019, 10:40:41

Помилки, пропущені пробіли однозначно дратують. Я написала роман рік тому, а викладаю ще досі, бо він у стані чорновика для мене жахливий. Залучаю близьких мені людей, щоб допомагали вичитувати помилки. Хоча в школі з української мови мала високі оцінки, зараз помітила, що з кожним роком з грамотністю стає гірше... Можливо проблема в тому, що я мало пишу тексту від руки.

Показати 2 відповіді
Таня Саміло
12.11.2019, 10:55:51

Читати точно треба більше)

avatar
Ворожеска
07.11.2019, 22:39:29

Десь зустрічала пораду для вичитки твору, щоб «не замилювати око». Суть в тому, що речення перечитується повністю, потім окремими смисловими частинами ( [перша частина], що [друга частина] ), якщо речення складне. Якщо на пошук русизмів, то рекомендували читати послідовно по словам, але з кінця речення до початку. Наче так мозок акцентується на словах, а не на семантиці речення. Хоча, як на мене, принаймні русизми можна автоматизувати, якщо локалізацію нормально налаштувати в редакторі))) але ідеальних поки не бачила.
Сама смішна ситуація в особистій практиці - це, коли на ноуті немає української гравіровки клавіш (російської теж). Пальці все пам‘ятають, але засідаєш десь в крісло, здвигаєш ноут на декілька сантиметрів, - і привіт «абракадабра»))) а ще автозаміна, куди ж без неї коханої)))

Показати 3 відповіді
Таня Саміло
12.11.2019, 10:35:20

Обов'язково спробую вичитувати помилки з кінця речення!

avatar
КТГорошко
08.11.2019, 13:17:52

На 90% так само))

Мар'яна Доля
08.11.2019, 15:22:17

КТГорошко, Так багато нас, схожих у цьому плані))

avatar
Дарія Дагаз
08.11.2019, 14:23:09

Можу визнати в мене є трохи помилок але я над ними працюю. Навіть записалась на курс покращення української мови. Хоч це моя рідна мова але русизми трапляються. Перфекціонізм роками мене зупиняв в багатьох діях, зараз борюся з ним.
Ідеалів не існує, існує їх дурман....
Свою книжку викладати почала спеціально щоб не відкладати, хоч в ній не все досконало але досконало в кожного своє... Поки виграю на сюжеті та динамічності, граматика впроцесі.
А ось вона
https://litnet.com/uk/book/darya-dagaz-volodarka-temnih-gr-b176077

Мар'яна Доля
08.11.2019, 15:20:45

Дарія Дагаз, Так, перфекціонізм часом йде не на користь, але, гадаю, у справах творчих він допомагає постійно самовдосконалюватись.

avatar
Марта Грейс
08.11.2019, 09:45:11

Явище двомовності зробило свою справу. Так помилок багато. При чому українська мова складна. Що говорити коли після коротенького правила - сторінка винятків. Біда кальок і русизмів наскільки в'їлась в наше мовлення. Що подекуди широко вживані слова, виявляються русизмами. Наприклад, слово данний, його не існує. Данний випадок - це калька (Цей випадок - українською), яку я постійно чую навіть і в солідних джерелах. А ось наприклад, словно "трудно" що здається русизмом, насправді українське літературне слово.

Мар'яна Доля
08.11.2019, 09:59:00

Марта Грейс, Згодна з вами)) Слово "трудно" справді є в академічному словнику української мови, але як почитати приклади - то в основному це твори авторів 19-го чи початку 20-го століття. Тобто, деякою мірою це архаїзм. А в сучасній мові більш прийняті синоніми - важко, тяжко, складно і т. п.

avatar
Moonraise Darkness
07.11.2019, 23:25:07

Шкода, що на Літнеті немає функції залучення бети до редагування тексту, як на деяких російських літературних сайтах.

Найпоширеніші помилки, що зустрічалися мені в багатьох творах тут:

- слово біль чоловічого роду, тобто правильно українською нестерпний біль.

- зі ступенями порівняння часто теж біда: українською не можна сказати самий важливий (проте словосполучення на зразок "той самий" існують).
Правильно буде: більш важливий або важливіший, найбільш важливий чи найважливіший.
Комбінація більш (найбільш) важливіший також неправильна.

Мар'яна Доля
07.11.2019, 23:46:53

Moonrise Darkness, Так, справді шкода.

avatar
Софія Чайка
07.11.2019, 23:09:30

Читаю, потім ще раз, і ще))) А потім знову знаходжу помилки або одруківки) Редагування тексту – як ремонт: його можна тільки припинити:)))

Показати 2 відповіді
Софія Чайка
07.11.2019, 23:18:19

Мар'яна Доля, :)))

avatar
Ліна Алекс
07.11.2019, 13:57:20

Намагаюся вичитувати по кілька разів кожну главу перед викладенням, але все одно око замилюється, бо це свій текст, тут зосереджуєшся на змісті більше, аніж на граматиці. Завжди під рукою кілька словників, онлайн в тому числі. Дуже зручно, коли треба підібрати синонім чи вставити незвичне слово. Русизми намагаюся викорінювати, для цього так само покинула читати російською взагалі, українською читаю тільки якісні переклади відомих письменників, там є чому повчитися.
Викладення невичитаного твору, навіть якщо й написано, що це чернетка, вважаю неповагою не тільки до читачів, але й до самого себе, автора. За помилками губиться сенс, стиль і сприйняття твору так, як хотілося б автору. Принаймні у мене так.

Показати 3 відповіді
Мар'яна Доля
07.11.2019, 17:54:22

Lina Alex, Я свої теж не здала в макулатуру, виручають час від часу))

avatar
Стефанія Лін
07.11.2019, 13:28:25

Читаю і перечитую теж)) На жаль грішу помилками теж, хоч не багато людей жалілося. Купила кілька книг з української мови де є приклади правильного написання деяких слів. Ті ж: не на протязі, а протягом, і так далі. Плюс дитина ходить в третій клас, його книга з укр.мови спасіння і повторення старих правил. До речі, саме ці правила - катастрофа. Іноді читаю їх і не можу вловити суть, і через це незрозуміло, що мається на увазі. Коротко кажучи постійно намагаюсь працювати над помилками)) Але дратують найбільше описки, скільки їх не перевіряю, все одно потім десь знайду кому не там))

Показати 2 відповіді
Стефанія Лін
07.11.2019, 14:48:10

Мар'яна Доля, О, з цим правописом, то точно капець)) Головне ворд в мене вперто об'єднує всі "пі"))) Хочеться його побити за це))

avatar
Інка Вікторова
07.11.2019, 13:21:56

Коли бачу в книзі кілька помилок, а сюжет цікавий, то все одно читаю)) А коли помічаю відверте знущання, в тому числі "ы" (і це не замість "і", а відверто російське слово), кидаю. А вичитую так само, як і Ви. Спочатку кожен шматочок, потім кожен розділ, потім з перевірником, потім ще раз увесь твір)) Не можу викласти не вичитане. Але навіть після цього, щось та пропускаю!))

Мар'яна Доля
07.11.2019, 14:15:55

Інка Вікторова, То це у всіх таке трапляється, певно, немає серед нас нікого, хто б жодного разу не допустився помилки)) Але пам'ятаю, як почала читати твір - а там у слові літера ё, я написала авторові, що в нього закралася одруківка, а він відповідає - "вибачте, я не носій української мови". То це так, якби я через он-лайн перекладач свої твори переклала на іспанську, наприклад ( в якій ні в зуб ногою) - і виклала - уявляю, що б там були за перли)) То в такому разі, гадаю, варто вже найняти людину, котра б довела книгу до пуття.

avatar
Дмитро Чорнота
07.11.2019, 13:36:19

Щодо русизмів, то я не вважаю, що до цього потрібно прямо так педантично відноситись. Деякі слова іншомовного походження можуть виділити певний стиль автора. Згадайте хоча б Кузьму Скрябіна чи "Братів Гадюкіних". Мова пісень надавала певного колориту і вирізняла їх з-поміж інших. Інша справа якщо автор має на меті писати більш чистою українською. Тоді тут завжди є до чого прагнути.
А от щодо розділових знаків згоден. В самого з цим певні проблеми. На всіх етапах навчання у навчальних закладах розставляв їх "на слух" та інтуїтивно. Виходило досить добре. З мови завжди був серед кращих. Але коли почав писати сам, то колишня впевненість зникла. Навіть шкільні книги брав, щоб правила повторити (читай вивчити). Трохи допомогло, але до повного розуміння далеко.

Мар'яна Доля
07.11.2019, 14:08:27

Dmytro Chornota, В мене теж так із розділовими знаками - ставлю інтуїтивно, не думаю про правила. Хіба як уже виникає сумнів, то тоді починаю пригадувати, чому навчали у школі та вузі))

avatar
SiBiMol
07.11.2019, 11:24:51

На жаль я маю серйозні проблеми з українською. Вичитую не раз, користуюсь влаштованим у "ворд" словником. Користуюсь ще двома сервісами для виловлювання помилок. Потім читаю разом з сестрою яка допомагає віднайти кляті помилки. А в кінці все одно вони знаходяться(((

І я пішов на крайні дії! Я найняв редактора. Вже з наступних розділів якість тексту мала підскочити, але от біда, почався марафон, де грає роль кількість, а не якість((

Якось так і жевем)

Мар'яна Доля
07.11.2019, 11:45:11

SiBiMol, Я думаю, все буде добре, адже ви ставите перед собою мету, покращувати якість творів, а не "махаєте рукою" на помилки.

avatar
Уляся Смольська
07.11.2019, 11:24:36

Чудова тема, до речі) Дякую, що підняла її. Я теж не намагаюся бігти-летіти і викладати сиру главу саме через таке ж відношення до помилок. Помітила, що мені не подобається читати такі книги... Ще коли незначні помилки, то ще ладно. Але коли "він підійшла до закритих двері" (приклад з голови, а не цитата) і такого в одному розділі навалом, я просто залишаю читання. Щодо себе: моє око (дивне якесь) баче незначні помилки тільки коли я перечитую свіжододану главу з мобільного. Не знаю чому так)) Стосовно русизмів: в прямій мові я їх використовую, як і сленг. В мові автора - ні. Буває, звичайно, що проскакує (от бачиш, русизм) Але я уперто з тим борюся))) До речі, кажуть, що вірно не русизм, а росіянизм. Десь таке читала.

Мар'яна Доля
07.11.2019, 11:43:25

Уляся Смольська, Я нормально ставлюся до того, коли в розмовній мові персонажів бувають не чисто літературні слова, бо, зрештою, це ж неправдоподібно буде, коли герой, який, скажімо, є жителем віддаленого села, чи там вуличним волоцюгою, говоритиме, як академік)) Зрештою, варто пригадати хоча б п'єсу "Пігмаліон", там в українському перекладі Еліза напочатку якраз спілкується суржиком))

Один в один, роблю так, як ти. А почала шлях викорінення русизмів з того, що поставила табу на книги та фільми рос. мовою) це для мене спрацювало на всі сто. На щастя, наше телебачення тепер теж перейшло на рідну, солов`їну)

Мар'яна Доля
07.11.2019, 11:06:20

Вікторія Задорська, Так, я ще тільки в інтернеті, буває, читаю російською, бо є улюблені автори, що пишуть цією мовою)) А книги та фільми вибираю в українському перекладі, благо, це зараз неважко зробити.

avatar
Ірина Ярошенко
07.11.2019, 10:41:49

У мене думка з цього приводу та сама - намагаюся помилок уникати і не можу читати твір, який містить забагато помилок. Звісно, вони можуть бути, але не масово, аби не надто часто перечіпатися через них, бо у мене теж професійна хвороба щодо цього.
Коли пишу, то так само відразу перевіряю за словником. Написавши, відправляю в онлайн коректор, але й він пропускає неузгодженість відмінків, тому доводить перечитувати ще. А лайфхак - це хороший друг, який помітить і надішле тобі фразу, яку треба підкорегувати!

Показати 2 відповіді
Ірина Ярошенко
07.11.2019, 10:59:34

Мар'яна Доля, це точно)

Інші блоги
"Академія для потраплянки-3" - запрошую!
Шановні читачі! Викладка третьої книги циклу "Академія для потраплянки" вже розпочалася. Усіх запрошую! АНОТАЦІЯ: Ситуація навколо лише загострюється. Ще й відбуваються загадкові події, чомусь пов’язані
Передплата і новинка!❤️
Усім привіт!) Назбирала для вас деякі новини) По-перше, вчора було відкрито передплату на дуже запальний та позитивний роман «Ніжність за контрактом» і я хочу щиро подякувати всім, хто полюбив історію Емми та Олеся!
План до книги
Вітаю. Мене цікавить таке запитання: як ви пишете план до книги? Як він вам вдається? Я розумію, що у плані завжди є відхилення, або «все йде не по плану». Але ж той план був. У мене написання проходить так. Є ідея головних
Почнемо тиждень ось так ось...
З крутих знижок! Його бажана дівчина - Я підписав договір... опіки над тобою. - Янг зухвало посміхається і наближається до мене впритул. - Яка опіка? Що за нісенітницю ти верзеш?! - Відтепер у нас з тобою стосунки як у
Челендж прийняла
Міланте Готем передала мені естафету у челенджі. Чекаю на свої слова)
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше