Ось недавно почала писати нову книгу, в такому жанрі, в якому ніколи не писала.

Все почалося коли мені виповнилося тринадцять років і, я вперше написала фанфик за улюбленим аніме серіалом.

Коли мені виповнилося п'ятнадцять, світ захлеснула магія з Гаррі Поттера, тоді, я написала свою першу книгу (точніше її не дописала, так десь і лежить припадаючи пилом).

У шістнадцять, сімнадцять і вісімнадцять років, я писала виключно фентезі. Так-так, саме такі як описував Толкін (ельфи, гобліни, тролі, орки і інше). І про попаданок (всього одна книга).
Так як на той момент, а я не ізбагатої сім'ї, у мене не було доступу до інтернету і комп'ютера теж, все писала в зошитах. Писала, що хотіла. Навіть про вампірів, демонів.

У 2012 році, мені подарували ноутбук (о диво!) І з того часу, я занурилася в світ інтнрнету і зрозуміла одну річ. Що пишуть книги стільки багато людей. Скільки жанрів я випробувала, навіть не думаючи про це. Це, в деякому разі добре і погано.
Погано від того, що упустила стільки часу і моментів. Добре - що не розпещена і давно пройшла те, що проходять нинішні початківці письменники. Найголовніше уникла - розчарування. Коли працюєш над своєю роботою, а тобі хтось пише і говорить, що твоя книга відстій. Так часто буває у юних авторів, вони зляться, сумують, деприсують, грубо і з ненормативною лексикою пишуть, і в підсумку - кидають писати книгу.
Так, мені зараз майже тридцять. Так, мої книги написані швидше для підлітків, ніж для дорослих. Для старшого покоління не хочу писати. Ось коли проживу років так до сорока, а потім, можливо, наважуся написати щось серйозне.
Любі мої, хто прочитає це все.
Судіть книги справедливо, адже автори чекають цього.

Знаю, моя українська шкутельгає. Я раніше писала російською. Вибачайте.