Додано
01.10.19 17:28:31
Збираю матеріали для нового твору.
Збираю будь які розповіди про АТО. Бійців, мешканців, їх взаємодію.
Велике прохання не видаляти цей пост
Юрій Власовець
11
відслідковують
Інші блоги
Вітаю всіх! Сьогодні в мене приємна знижка на ПОЗАСВІТТЯ. Хто читав мої книги, той вже знає, що саме ця вибивається зі звичних образів героїв, особливо жіночих. Героїня цієї книги - звичайна дівчина, що потрапляє до дуже
Привіт, любі❤️ Маю таке запитання до вас. Довго ламала голову над ним, але вирішила все таки задати його читачам✨ В яку пору дня ви зазвичай читаєте книги? Чи є тут любителі почитати вночі або ж навпаки зранку? Чекаю на
Давайте нарешті з'ясуємо, кого тут більше. Якщо ви письменник, поставте 1, якщо читач, то 0, якщо і той і інший, ставте 10.
Доброго всім часу доби...)) Вриваюся до вас з раптовою дилемою. 19-й розділ "Пір року. Зникнення Зими" несподівано дописаний. Він переверне все з ніг на голову, бо моя голова перевернулася так точно...)) Неодноразово
Ні для кого не секрет, що кохання змушує нас багато що змінити в житті. Інколи, люди думають, що варто змінити навіть себе самих. Але зрештою... зрештою, справжнє міцне кохання може прийняти багато що. Згодні? Ось вам підбірка
3 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСкажу вам відверто: писати про АТО мають право лише ті, хто там був. І питання не в моралі чи етиці. Якщо ти особисто жодного разу не побував під обстрілом, не проводжав товариша вантажем "200", не здирав шкуру з долонь. копаючи окопи, не привозив гуманітарну допомогу у продірявленому осколками бусі, ти ніколи не зможеш написати правду, в яку хтось повірить.
Без образ. Просто особиста думка.
Юрій Власовець, Усі фільми нашого патріотичного проекту були ігровими.
Один хлопець з мого села колись розповів про себе одну історію. То було в 2014 чи може у 2015 році, тому історію майже не пам'ятаю. Одним словом він був танкістом і їхній танк заглох посеред поля, прямо під час битви. Вони були відкритою мішенню і в них щосекунди могли поцілити. За тими військовими правилами екіпаж не міг покинути танк. Вони довго не могли його завести. Тоді той хлопець, що розповідав цю історію, зняв з шиї свій хрестик, поцілував його і вставив у запалення. Танк тієїж миті завівся і вони змогли відійти на безпечну дистанцію.
Отак от. Не знаю чи допоміг вам. І не знаю наскільки то правда. Втім удачі)
Максим Власвіт, Історія насправді супер.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати