Скажу вам відверто: писати про АТО мають право лише ті, хто там був. І питання не в моралі чи етиці. Якщо ти особисто жодного разу не побував під обстрілом, не проводжав товариша вантажем "200", не здирав шкуру з долонь. копаючи окопи, не привозив гуманітарну допомогу у продірявленому осколками бусі, ти ніколи не зможеш написати правду, в яку хтось повірить.
Без образ. Просто особиста думка.
Один хлопець з мого села колись розповів про себе одну історію. То було в 2014 чи може у 2015 році, тому історію майже не пам'ятаю. Одним словом він був танкістом і їхній танк заглох посеред поля, прямо під час битви. Вони були відкритою мішенню і в них щосекунди могли поцілити. За тими військовими правилами екіпаж не міг покинути танк. Вони довго не могли його завести. Тоді той хлопець, що розповідав цю історію, зняв з шиї свій хрестик, поцілував його і вставив у запалення. Танк тієїж миті завівся і вони змогли відійти на безпечну дистанцію.
Отак от. Не знаю чи допоміг вам. І не знаю наскільки то правда. Втім удачі)
Привіт! Привіт! Привіт! Завітайте до мене на вогник, адже я хочу поділитись з Вами своїм експериментом! Не секрет, книга «ТетаАвва. Серце дракона» - це перша проба пера в амурних справах. І я вважаю, що вийшло
Привіт, друзі! Скучили за своєю феєю Морганою? Чи, може, хто уже й забув хто вона така? Давно моя скромна персона не з'являлася на просторах Букнету. Сьогодні субота, один-єдиний день тижня, позбавлений уроків зі школи
Вітаю, друзі! ) За вікном майже зима, а я до вас з гарячою новинкою ) Вже бачили? Цього тижня на Букнеті з’явилася ще одна книга циклу “Виверти долі”. За бажанням читати її можна окремо. Але головний герой новинки точно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСкажу вам відверто: писати про АТО мають право лише ті, хто там був. І питання не в моралі чи етиці. Якщо ти особисто жодного разу не побував під обстрілом, не проводжав товариша вантажем "200", не здирав шкуру з долонь. копаючи окопи, не привозив гуманітарну допомогу у продірявленому осколками бусі, ти ніколи не зможеш написати правду, в яку хтось повірить.
Без образ. Просто особиста думка.
Юрій Власовець, Усі фільми нашого патріотичного проекту були ігровими.
Один хлопець з мого села колись розповів про себе одну історію. То було в 2014 чи може у 2015 році, тому історію майже не пам'ятаю. Одним словом він був танкістом і їхній танк заглох посеред поля, прямо під час битви. Вони були відкритою мішенню і в них щосекунди могли поцілити. За тими військовими правилами екіпаж не міг покинути танк. Вони довго не могли його завести. Тоді той хлопець, що розповідав цю історію, зняв з шиї свій хрестик, поцілував його і вставив у запалення. Танк тієїж миті завівся і вони змогли відійти на безпечну дистанцію.
Отак от. Не знаю чи допоміг вам. І не знаю наскільки то правда. Втім удачі)
Максим Власвіт, Історія насправді супер.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати