Додано
01.10.19 17:28:31
Збираю матеріали для нового твору.
Збираю будь які розповіди про АТО. Бійців, мешканців, їх взаємодію.
Велике прохання не видаляти цей пост
Юрій Власовець
20
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, друзі! ✨♥️✨ У сьомій главі істинна місія корабля та його команди нарешті перестане бути загадкою. Але чи принесе це знання полегшення екіпажу? Чи нова правда виявиться важчою за невідомість? Екіпаж постане
Це сталося.
У мене з’явилися хейтери. Причому не просто буркотливі, а люті й відверто злослівні. І все це через мою книгу про демоницю Цикуту.
Бо, бачте, людей тригерять її ріжки ? Я якраз написала в блозі про нові
На мою новинку "Тінь її обітниці" вже є 5 рекомендацій, а вийшла вона лише в суботу! Мене це так порадувало сьогодні! Дякую усім за підтримку моєї творчості, за те що читаєте, коментуєте, співпереживаєте моїм героїням,
Вже читала цей твір, тож вирішила перечитати знову і написати свій відгук до Марафону від Тетяни Гищак . Усі жінки таки відьми? — назва одразу ж дає відсилки до улюбленого серіалу. Ну як тут не заглянути?
Історія розповідає
Маю одразу дві новини: 1. Сьогодні нового розділу книги "Служниці Тіні" не буде. Я готую для вас новинку, і вся увага на неї. Проте, залишаю вам картинку-спойлер розділу, який в процесі написання: ✨Де Хетті
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСкажу вам відверто: писати про АТО мають право лише ті, хто там був. І питання не в моралі чи етиці. Якщо ти особисто жодного разу не побував під обстрілом, не проводжав товариша вантажем "200", не здирав шкуру з долонь. копаючи окопи, не привозив гуманітарну допомогу у продірявленому осколками бусі, ти ніколи не зможеш написати правду, в яку хтось повірить.
Без образ. Просто особиста думка.
Юрій Власовець, Усі фільми нашого патріотичного проекту були ігровими.
Один хлопець з мого села колись розповів про себе одну історію. То було в 2014 чи може у 2015 році, тому історію майже не пам'ятаю. Одним словом він був танкістом і їхній танк заглох посеред поля, прямо під час битви. Вони були відкритою мішенню і в них щосекунди могли поцілити. За тими військовими правилами екіпаж не міг покинути танк. Вони довго не могли його завести. Тоді той хлопець, що розповідав цю історію, зняв з шиї свій хрестик, поцілував його і вставив у запалення. Танк тієїж миті завівся і вони змогли відійти на безпечну дистанцію.
Отак от. Не знаю чи допоміг вам. І не знаю наскільки то правда. Втім удачі)
Максим Власвіт, Історія насправді супер.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати