Скажу вам відверто: писати про АТО мають право лише ті, хто там був. І питання не в моралі чи етиці. Якщо ти особисто жодного разу не побував під обстрілом, не проводжав товариша вантажем "200", не здирав шкуру з долонь. копаючи окопи, не привозив гуманітарну допомогу у продірявленому осколками бусі, ти ніколи не зможеш написати правду, в яку хтось повірить.
Без образ. Просто особиста думка.
Один хлопець з мого села колись розповів про себе одну історію. То було в 2014 чи може у 2015 році, тому історію майже не пам'ятаю. Одним словом він був танкістом і їхній танк заглох посеред поля, прямо під час битви. Вони були відкритою мішенню і в них щосекунди могли поцілити. За тими військовими правилами екіпаж не міг покинути танк. Вони довго не могли його завести. Тоді той хлопець, що розповідав цю історію, зняв з шиї свій хрестик, поцілував його і вставив у запалення. Танк тієїж миті завівся і вони змогли відійти на безпечну дистанцію.
Отак от. Не знаю чи допоміг вам. І не знаю наскільки то правда. Втім удачі)
Вітаю мої любі читачі!!! Хочу повідомити про завершення маленького роману "Строк давності - осінь". Історія про минуле, яке не відпускає, та почуття, що долають будь-які випробування часом, отримала свій фінал. Якщо
Лягаю на свою койку й заплющую очі, дозволяючи собі трохи помріяти про те, як вийду звідси абсолютно «чистим» перед законом. Як я знайду Вікторію. Як обійму її міцно-міцно, даючи відчути, наскільки її хочу. Як притисну
Вітаю, любі читачки і читачі! Щонайперше вітаю усіх з Покровою та з Днем захисників і захисниць України! Доземний уклін і вдячність кожному та кожній, хто боронить нас! Вічна пам'ять та шана тим, хто віддав свої життя
Єдина знижка в передплаті! Та ще й яка!
Такої на мої книги ніколи не було і не буде))
Все для вас, мої любі читачі ❤❤❤
Приємного читання!
Попереду - найсмачніше ;) Я вже скуштувала кілька шматочків: це була
Любі читачі! Ось і поставлена крапка у другій книзі циклу — «Обрана: Іскри влади»! Це була довга, сповнена небезпек та крутих поворотів дорога. Каліда пройшла шлях від втечі з Гнилої Гаті до моменту, коли сама починає
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСкажу вам відверто: писати про АТО мають право лише ті, хто там був. І питання не в моралі чи етиці. Якщо ти особисто жодного разу не побував під обстрілом, не проводжав товариша вантажем "200", не здирав шкуру з долонь. копаючи окопи, не привозив гуманітарну допомогу у продірявленому осколками бусі, ти ніколи не зможеш написати правду, в яку хтось повірить.
Без образ. Просто особиста думка.
Юрій Власовець, Усі фільми нашого патріотичного проекту були ігровими.
Один хлопець з мого села колись розповів про себе одну історію. То було в 2014 чи може у 2015 році, тому історію майже не пам'ятаю. Одним словом він був танкістом і їхній танк заглох посеред поля, прямо під час битви. Вони були відкритою мішенню і в них щосекунди могли поцілити. За тими військовими правилами екіпаж не міг покинути танк. Вони довго не могли його завести. Тоді той хлопець, що розповідав цю історію, зняв з шиї свій хрестик, поцілував його і вставив у запалення. Танк тієїж миті завівся і вони змогли відійти на безпечну дистанцію.
Отак от. Не знаю чи допоміг вам. І не знаю наскільки то правда. Втім удачі)
Максим Власвіт, Історія насправді супер.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати