Скажу вам відверто: писати про АТО мають право лише ті, хто там був. І питання не в моралі чи етиці. Якщо ти особисто жодного разу не побував під обстрілом, не проводжав товариша вантажем "200", не здирав шкуру з долонь. копаючи окопи, не привозив гуманітарну допомогу у продірявленому осколками бусі, ти ніколи не зможеш написати правду, в яку хтось повірить.
Без образ. Просто особиста думка.
Один хлопець з мого села колись розповів про себе одну історію. То було в 2014 чи може у 2015 році, тому історію майже не пам'ятаю. Одним словом він був танкістом і їхній танк заглох посеред поля, прямо під час битви. Вони були відкритою мішенню і в них щосекунди могли поцілити. За тими військовими правилами екіпаж не міг покинути танк. Вони довго не могли його завести. Тоді той хлопець, що розповідав цю історію, зняв з шиї свій хрестик, поцілував його і вставив у запалення. Танк тієїж миті завівся і вони змогли відійти на безпечну дистанцію.
Отак от. Не знаю чи допоміг вам. І не знаю наскільки то правда. Втім удачі)
Аслан взяв чашку і пішов до столу. Він точно залізний. Я обернулася і дивилася, як він сідає, неспішно ковтає каву. Їсть. Витирає губи серветкою. Він усе робив гарно. Як у фільмі… — Скільки дір ти вже в мені пропалила?
Вітаю, друзі :) Останнім часом пишу в стіл продовження) Але його ніхто не читає та й поки в цьому немає потреби) Хто знає чим обернеться те, що я відправила рукопис у видавництва)) Навіщо я створюю блог? :)
У мене з'явилася
Вітаю! В мене виникла одна проблема з книгою "Загадковий" Річ у тім, що коли я виставляла цю книгу, то забула поставити позначку 18+ (в 7 розділі в книзі просто є одна еротична сцена, тому потрібно було поставити відповідне
Привіт, мої неймовірні читачі! ❤️ Червень у самому розпалі, сонце смалить на повну, а це означає лише одне — настав час для найгарячішої події цього сезону! Я неймовірно рада оголосити, що моя пригодницька новинка «СТУДЕНТИ
...Золото гартується у вогні, а найкращі історії — у напівтемряві людської душі... ✨ Поки світ думає про своє, флешмоб «Золоті фантазії» від Віккі Грант впевнено розправляє крила. Це не просто збірка фентезійних
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСкажу вам відверто: писати про АТО мають право лише ті, хто там був. І питання не в моралі чи етиці. Якщо ти особисто жодного разу не побував під обстрілом, не проводжав товариша вантажем "200", не здирав шкуру з долонь. копаючи окопи, не привозив гуманітарну допомогу у продірявленому осколками бусі, ти ніколи не зможеш написати правду, в яку хтось повірить.
Без образ. Просто особиста думка.
Юрій Власовець, Усі фільми нашого патріотичного проекту були ігровими.
Один хлопець з мого села колись розповів про себе одну історію. То було в 2014 чи може у 2015 році, тому історію майже не пам'ятаю. Одним словом він був танкістом і їхній танк заглох посеред поля, прямо під час битви. Вони були відкритою мішенню і в них щосекунди могли поцілити. За тими військовими правилами екіпаж не міг покинути танк. Вони довго не могли його завести. Тоді той хлопець, що розповідав цю історію, зняв з шиї свій хрестик, поцілував його і вставив у запалення. Танк тієїж миті завівся і вони змогли відійти на безпечну дистанцію.
Отак от. Не знаю чи допоміг вам. І не знаю наскільки то правда. Втім удачі)
Максим Власвіт, Історія насправді супер.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати