З тільки що прочитаного: Тетяна Гудима

Знову вирішила одягнути свою мантію літературного критика)) Правда, цього разу хочу поділитися враженнями про творчість нашої колеги - автора Litnet Тетяни Гудими, оповідання якої "Вулиця трояндова" сьогодні дочитала.

Моє знайомство з Таниними творами почалося з роману "Норткерр", з яким спершу ознайомилася на сайті українською, а потім ще отримала друковану книгу російською мовою ( тож можу порівняти обидва варіанти). Зразу скажу, що фанатом жіночих любовних романів мене важко назвати. Тож коли починала читати, перший розділ  трішки важкувато йшов, боялася, що буде стандартна сентиментальна історія. Але зазначений у інформації про книгу жанр "фентезі" все ж мене обнадіював, що буде щось цікавеньке. І  сподівання не підвели - сюжет виявився цікавим і  оригінальним, написаний роман яскравою, гарною мовою, хоча й іноді трішки спотикалася через дещо старомодні і  пишномовні слова ( цим більше грішить російський варіант, в українському перекладі твір для мене читався органічніше). Але якщо зважати на саму тему твору ( про старовинний рід, який у наші часи зберігає древню таємницю) то всі ті архаїзми були не дуже й недоречними.

Окремо про героїв - це саме той випадок, про який я сьогодні писала у нашій авторській групі - щодо "ідеальних" героїв, які  так подобаються читачу. В даному випадку я й сама переконалася - так, це працює. Тут фактично немає негативних персонажів. Усі по-своєму визначні,  привабливі, сильні особистості. Хтось може сказати - ну це казка, в житті так не буває... Може, й не буває, але іноді усім хочеться трохи дива)) Хоча б на той короткий час, поки читаєш книгу.

Ще дуже сподобалася майстерність автора у описах деталей - пейзажі, інтер'єри тощо - усе було переді мною, ніби на кіноекрані, може, через те, що я візуал, мені не доводилося напружувати уяву, щоб "побачити" того чи іншого героя - їхні портрети, як зовнішні, так і психологічні, теж детально прописані в творі. Одним словом, прочитала із задоволенням.

Але ще більше сподобалося невелике оповідання "Вулиця трояндова", про яке я згадала на початку свого відгуку. Мені завжди дуже лягали на душу екскурси в минуле, а ще як дія відбувається в нашій Україні, у такому мальовничому місті, як Чернівці,  ще й твір має романтичний характер, то повз нього я не змогла пройти. Дуже "атмосферна", легко, емоційно написана історія, з гарною мовою, мимоволі починаєш співчувати персонажам і вболівати за них.

Дякую авторці за такі достойні роботи та, звичайно ж, рекомендую обидві книги: "Норткерр"

та "Вулиця трояндова"