Схилились берези над плесом,

Кружляють стрімкі ластівки.

Так добре без паруса й весел

Плисти по блакиті ріки.

Над нами повітряні вежі

Будує незрима рука,

І сонце узлісся мережить,

Тремтить на прозорих квітках.

І хочеться пити без краю

Повітря, солодке, як мед.

І поки що ролі не грають

Розлука,

ненависть

і смерть...

"Перехрестя", фінал https://litnet.com/uk/book/perehrestya-b151219

Пісня для настрою https://www.youtube.com/watch?v=ZuI61cTNbAk