Весна вдарила в голову... ツ㋡
Мені. Тож тьотя вирішила, що не може чекати 48 годин між тим, як інтригувати вас черговими пригодами бідного омежки, що через чужі помилки опинився в складній ситуації (де нарешті отримав можливість наробити вже власних, хе-хе)
02.03.2026
63
А ви любите флешбеки?
Здається, ніхто не любить (або тільки я). Але що ж... Я вас все одно ними помучаю ☺️
Арман не хотів, щоб цінні папери виносили з дому, тож мені запропонували працювати в бібліотеці маєтку. Я не заперечував — там було
01.03.2026
61
Те дивне відчуття, коли...
...Чоловік представляє тобі свого нового юриста, а це твій колишній коханець ❤
— Вітаю вас, — вичавив я. — Анрі.
І простягнув долоню для рукостискання, але альфа спритно її підхопив і поцілував, змусивши здригнутись
27.02.2026
54
Вам не здалося, це не містер Даймонд... ✨️
Сьогодні трошки подражню вас анонсом...
І так. Це глава від Анрі.
Помітивши мій погляд, Вівіан прикрила рот долонею й замовкла, а Ліліан, побачивши її реакцію, озирнувся.
Від того хлопчиська, яке я пам’ятаю, не залишилось
25.02.2026
57
Нагадую, що серед іншого це ще й стімпанк ♥︎♡❤♡♥︎
Якісь люди в робочих комбінезонах швидко ходили по майданчику, іноді кидаючи на нас здивовані погляди.
Я ж роззирався довкола з майже дитячою цікавістю.
Перед нами височів скелет справжнього дирижабля — ще не готовий,
23.02.2026
50
То що скаже Стефан ❓️
Дворецький оговтався раніше за мене.
— Перепрошую, містере Даймонд, — заговорив він геть іншим тоном, — я…
— Чому ви ще тут? — перебив мій чоловік.
Пан Альбрехт розгубився.
— Я просто…
— А
21.02.2026
41
Дехто забагато собі дозволяє ☹️
Переді мною стояв Альбрехт з тацею, на якій розташувались дві склянки.
— Вітаю, — підняв брову я. — Це мені?
— Так, — не чекаючи додаткового запрошення, дворецький пройшов в кімнату й поставив тацю на комод.
19.02.2026
47
Нарешті глава 18+ ❣️
Аж дивно, що не тридцята, правда?
— Дякую вам, — сказав я. — Не за сьогодні… За все.
Почувши ці слова, чоловік усміхнувся, дивлячись в нічне небо.
— Мені приємно це чути, — сказав, переплітаючи свої пальці
17.02.2026
44
"Моя слухняна квіточка" ♥️♥️♥️
— Ти їв сьогодні?
Ліліан лише розгублено кліпав очима.
— Здається, так… Можливо, — але під моїм поглядом він знітився. — Я не пам’ятаю, — пробубонів ледь розбірливо.
Тобто ні.
— Хтось тут жалівся
15.02.2026
53
♥️ Різнобарвне кохання - завершення!!! ♥️
Доброго ранку, мої любі!
Що ж, наш флешмоб
"Різнобарвне кохання"
добіг свого кінця!
Всі прекрасні різнобарвні історії вже почали свій шлях на сайті
(а деякі вже завершились),
тож ви можете ними насолоджуватись!
Ось
15.02.2026
68
Побачення триває... ♥️♥️♥️
— Тут прохолодно, — зауважив Стефан, накинувши мені щось на плечі.
Я не одразу зрозумів, що це був плед, але прийняв його з вдячністю — температура в частині приміщення, де ми знаходились, дійсно разюче контрастувала
13.02.2026
39
А у нас побачення ♥️♥️♥️
Але не встиг про це подумати, як моя «пропажа» обережно, ніби сумніваючись, прочинила двері галереї.
Я вражено завмер.
Ліліан убрався в новий одяг, який ми нещодавно для нього замовили. Сорочка з мереживним коміром
11.02.2026
51
Деякі листи краще не відкривати... ❤
Альбрехт ніби згадав, навіщо прийшов.
— Так, — він підняв руку, в якій був затиснутий конверт. — Хлопець, що приносить газети просив передати це вам.
— Мені? — я насупився.
— Так. Пану Ліліану де Вернею,
09.02.2026
53
Я знаю, ви чекали... ❤❤❤
— Тобі потрібно знайти собі заняття, — сказав він. - Щоб зайняти себе, поки мене немає, квіточко.
Я зашарівся.
Насправді ситуація, що склалася, мене цілком влаштовувала. Хоч я іноді й відчував себе в’язнем дому,
07.02.2026
51
Після сварки головне що? Примирення ♥️♥️♥️
Дочекавшись свистка чайника, я наповнив свою чашку кип’ятком, спостерігаючи, як листя розкривається в воді, забарвлюючи її коричневим. І, мало не здригнувся, коли почув за спиною тихе:
— І мені, будь ласка.
Я здивовано
05.02.2026
50
Дякую за третє місце в жанрі Любовна фантастика ❣️
Дуже неочікувано, але приємно бачити такі цифри:
Ми з Ліліаном щиро вдячні всім прекрасним читачам ❣️❣️❣️
А пригоди тим часом у нього продовжуються:
— Ліліане, — Стефан привернув мою увагу, вириваючи
03.02.2026
71
Тема батьків продовжується... ❤️
Віктор Даймонд, мій батько й за сумісництвом партнер по бізнесу, увійшов без поспіху — як завжди. Зняв рукавички, поклав їх на край столу — добре знайомий мені жест. Обличчя його здавалось спокійним, але ми обидва знали
01.02.2026
52
То чому ж Ліліан вважав себе бетою ❓️
Двері зачинилися майже беззвучно. Мама сіла першою, склавши руки на колінах. Я залишився стояти ще кілька секунд в роздумах. Потім усе ж опустився в крісло навпроти.
— Ти добре виглядаєш, — сказала вона після паузи.
31.01.2026
57