Артем Азоян

Розумію російську, українську та людську,

У трикутнику долі малюю життя,

Аби часом не втрапити в пастку бермудську

І одного світанку не піти в небуття.

 

Я сторічний киянин від баби та діда,

Я вірменська історія тисячоліть,

Зазвичай я веселий ходжу до обіду,

Та щодня по обіді страшенно болить.

 

Прислухаюсь до всіх, хто мене розуміє,

Розумію того, хто не чує мене,

І щоденно в собі я плекаю надію,

Що залишиться людське, нелюдське мине.

 

Як буде час та настрій, заходьте на мій ютуб-канал https://www.youtube.com/channel/UCsin4KLyRi2460EOoqqwZoA/featured