Александр Лойер

Я пишу історії про людей, які раптом опиняються там, де звичні правила більше не працюють. Мене цікавить момент, коли світ ще наче той самий: ранкова кава, знайомі вулиці, звичайні розмови, логічні рішення. Але десь уже з’явилася тріщина. Маленька, майже непомітна. І саме з неї починається найцікавіше. У моїх оповіданнях і повістях є фантастика, містика, антиутопія, парадокси часу, штучний інтелект, інопланетний контакт і дивні ситуації, які спершу здаються майже нормальними. Але найбільше я пишу про людину — про вибір, страх, пам’ять, свободу, владу і наслідки рішень, які здавалися правильними. Я люблю історії, після яких ще кілька хвилин сидиш мовчки й думаєш: “А що, якби це справді сталося?” Якщо вам подобаються тексти, де реальність поступово зсувається з місця, а фінал змушує інакше подивитися на початок, — можливо, ми з вами вже зустрілися не випадково.

Приквели, сиквели й інші способи пуститися берега

Усе почалося цілком невинно. «Цільова аудиторія» замислювалася як окрема хуліганська новела: написав, посміявся, поставив крапку. Принаймні так мені здавалося. Але потім історія раптом зажадала більш серйозного

11.08.2026

Реальність

Великий владний чоловік, жінка, притиснута до його грудей, костюм, оголений торс або професійна форма, погляд «ти моя власність», назва про належність, приборкання, шлюб, борг або тимчасове користування людиною. Не

09.08.2026