Я підніс ніж до горла одягненого в червону форму чоловіка, якого загнали в пастку. Впійманий легіонер важко дихав, втомившись від бігу та довгої боротьби. А очі були наповненні здивуванням та виснаженням.
— Мемору? - запитав мій брат, хоча й так вже знав відповідь на це питання. Він був останнім хто назвав мене по старому іменні в цьому житті, перш ніж я перерізав йому горлянку, — Ти не мав стати таким як вони... Ти обіцяв, - в тей момент щось ніби вкололо всередині, але ігноруючи це відчуття, моя рука натиснула на ніж. Хриплий голос брата затих, а гаряча кров хлинула мені на руки.
Моє ім'я Вентай Ахане і я не маю нічого спільного з легіоном Протистояння. Вони зрадили мене та кинули на страшну смерть. Вбитий мною лідер, колись був для мене рідним, та все ж, він такий як і вони.
Біль всередині стає лише більшою і я нічого не можу з цим зробити. Цікаво чи дізнається вона про те, що вбив його саме я? Треба забиратись, поки не прийшли інші легіонери, не маю бажання вбивати далі
#279 в Фантастика
#68 в Бойова фантастика
#460 в Детектив/Трилер
#58 в Бойовик
вибір шляху, перше кохання та розлука, смерті другорядних персонажів
Відредаговано: 28.11.2024