Зів'яле листя

13.3. Марк

Так, я сьогодні містер раптовість. Без зайвих запрошень проникаю в кабінет батька Соні.

І нехай гра розпочнеться

- У мене не приймальний день.

А кого це цікавить. Кидаю свої кістки на стілець навпроти. 

Мда, чолов'яга цей зовсім непривітний. Треба не забувати, що я все-таки прийшов на мирні переговори, а не ребра йому полічити.

- Невже завітав прихвостень моєї доньки.

Як для Гобсека, він дуже фамільярний.

- У ваших же інтересах віддати паспорт.

 Він знає мету мого візиту.

Я стаю передбачуваним.

- Буде тобі відомо, що моя донька через два дні виходить заміж. Софія вагітна.

Угу, вішати локшину на вуха ти будеш своїм бізнес-партнерам, а не мені. 

Стримуюсь від гострот, зараз не час.

- Я не хочу на вас тиснути, але..

- Синку, варто бути обережним у своїх висказуваннях, бо ніколи не знаєш, що принесе день грядущий.

Неозброєним оком видно -  я його напрягаю. 

- А й справді, хто знає, що завтра напишуть ЗМІ. Може про те, що десь знайшли в канаві хлопця з простріленою головою, а може про те, як одна впливова компанія використовує матеріали людського походження для створення баночки крему.

Тут, до нього починає доходити, хто насправді володіє ситуацією. Бач, аж волосся на голові заворушилося. Не сси, братан, у тебе нема шансів.

- Людям подобається, коли все прозоро. А тут бач дикість, повністю здорова жінка втрачає свою ще ненароджену дитину. Давай розбиратися, а по-суті то і ніхто не винен, щаслива мати просто пила прописані лікарем пігулки. А хто у нас лікар - містер Йохансен, майбутній свекор, надійний партнет. Постачальник сировини, так сказать. Не будемо тикати пальцями, на кого падає підозра.

- Твоя ціна?

Ну от уже зовсім інша розмова. 

- Софія.

Двічі повторювати не приходиться. Чоловік кидає мене мало не в обличчя паспорт. 

Скажений, але на образи та розбирання часу нема. Поки він не передумав або не наробив дурниць треба звалювати.

Мишка чекає на виході. 

- Все добре?

Хвилюється маленька. Ще не знаю, але підкидати їй нових приводів для турбот не збираюсь.

- Машина чекає.

До аеропорту їдемо мовчки, я бачу вона хоче дізнатися деталі, але поки я ще не готовий до откровень.

Не бути мені дипломатом, занадто муторна робота. 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше