Мій солодкий сон перервав стук. Якийсь ненормальний намагався винести мої двері.
5.45
Софа готова убивать.
Мабуть, це хтось дійсно безсмертний, бо я рішуче направилась до виходу, не розбираючи дороги. Погляд застилав гнів і легкий туман після сну.
Коли я все-таки відкрила двері, то переді мною стояв Марк, який до слова теж чомусь був злим.
- Геть з мого дому.
Я хотіла ефектно вперіщити дверима йому по лобу, але у хлопця була гарна реакція. Він виставив ногу і швидко протиснувся всередину.
- Зроблю вигляд, що я цього не чув. А тепер хутко зібралася. У нас ранкова пробіжка. У тебе є 7 хвилин.
- У тебе є дві хвилини, щоб звалити з мого дому. Я не бігаю.
Так-так, зранку я завжди була трохи не в собі. Бо ненавиділа, коли порушували мій законний сон.
- Не заставляй мене примушувати тебе силою. Упевнений, тобі не сподобається.
У цих слова помітно відчувалася загроза. Коли я остаточно прокинусь, то буду жалкувати. Але зараз я,мабуть, відчула себе кішкою, в якої за плечима ще дев`ять життів.
- Ха, ну тоді валяй.
Ефекту не довелося чекати довго. Хлопець схопив мене міцно за руку і потягнув у кімнату. Скоро на тому місці з`являться синці.
Цей нахаба, до речі, інтуїтивно добре орієнтувався по моїй квартирі. Мене безцеремонно штовхнули на ліжко, а сам він прийнявся потрошити шафу з речами, як так розумію у пошуках спортивної одежі.
Поки Марк не вчинив повний розгардіяш, я все-таки вирішила його зупинити. Мабуть, прокинулась совість.
- Досить, вийди я сама переодягнусь.
- А може маленькій капризулі все ж таки треба моя допомога? - виплюнув Марк.
Вже якось запізно до мене дійшло, не треба було псувати наші і так хиткі відносини.
- Вибач,
Я опустила голову, але хлопець демонстративно залишив кімнату.
Впертий індик. Щоб не доставляти йому ще більше проблем, я хутко натягнула спортивний костюм, який до цього моменту сиротливо лежав у комоді. А мене була довідка від лікаря, тому Бог милував від фізкультури. Може тепер за це я й віддуваюсь?
- Ти готова?
Замість відповіді, просто кивнула.
- Але я справді не бігаю.
- Мене це не цікавить.
Кепські мої справи.
- Я могла б їхати на велосипеді поряд з тобою. Це ж по суті теж кардіотренування.
- Я уже сказав, що мене не бентежить твоя думка. Ми домовлялись, що ти будеш слухатися беззаперечно. Кожен з нас біжить у своєму темпі.
Після цього Марк натягнув капюшона, заткнув вуха навушниками, тим самим показавши, що розмова завершена, і побіг.
Мені нічого не залишалось, як теж потихеньку біги позаду, про себе сварячись на цього узурпатора.