3. ВОДА: Носій та збірник інформації

Вода як носій готової до вживання інформації

У нашому виборі співрозмовників ми рухаємося за інформацією, що надходить на планету з Космосу. Інформацією, що несе ігрові команди всім складовим системи – від планети загалом до одноклітинної істоти.

Детально ознайомившись з Кайласом – центром зв’язку між планетою та Космосом, мі прослідили подальший шлях інформації до регіональних вузлів інформаційної матриці Землі. Що ж відбувається далі?

Якщо розглядати окремо систему, що опрацьовую потік інформації, що надходить з Космосу на Землю, то її мета донести інформацію до відповідного користувача у такому вигляді, щоб він мав змогу її отримати та зчитати.

Таким чином, потрапляючи до регіонального вузла інформаційної матриці Землі, комічна інформація проходить через ще одне переформатування. Процес нагадує перетворення в трансформаторах електричного струму на його шляху від електростанції до кінцевого споживача. Формат інформації, в якому вона потрапляє з Космосу на Землю, не дозволяє її зчитувати звичайним складовим системи.

Інформація, відформатована до рівня «готова до споживання» потребує значно більших ресурсів для її зберігання. Крім того, потрібен засіб її «фасування» - надання придатності до транспортування її адресату.

І ось саме тут, як Ви вже здогадалися, у нагоді стає вода. Вода покриває 70% поверхні планети. Величезні маси світового океану здатні слугувати накопичувачами для тимчасового зберігання інформації, що генерується на планеті та надходить на неї з Космосу.

З іншого боку, молекули води у вигляді пару розчинені в повітрі. Це надає воді здібності «всюдиприсутності». Кожен предмет, що знаходиться на поверхні планети, в тому чи іншому вигляді вступає в контакт з водою. «Упакована» таким чином інформація може бути легко доставлена до будь-якого адресата на поверхні планети.

Не оминемо і іншу функцію в плані функціонування інформаційної системи Землі. Вода списує інформацію з об’єкту, з яким контактує. Саме на неї покладені також функції первинного збору інформації, що в підсумку потрапляє до Хронік Акаші.

Дослідження Масару Емото

“Вода має здатність зберігати інформацію про все, що вона зустрічає на своєму шляху, і може передавати цю інформацію іншим молекулам води.”[1]

Говорячи про воду як носія інформації, неможливо не згадати ім’я справжнього вченого Масару Емото.

Масару Емото - японський вчений, який здобув популярність завдяки своїм дослідженням води, привернув увагу до унікальних властивостей води як носія інформації. Його теорії, що стосуються того, як вода може запам’ятовувати та зберігати інформацію, радикально змінили уявлення про її роль у фізичному та енергетичному світі. Зокрема, Емото стверджував, що вода здатна змінювати свою молекулярну структуру в залежності від емоцій, слів або звуків, що з нею взаємодіють. Це відкриття не тільки змінило підхід до води як фізичної субстанції, а й порушило питання, чи може вона бути способом зберігання та передачі інформації на молекулярному рівні.

Емото започаткував серію експериментів, у яких він демонстрував, як вода реагує на різні емоції та впливи навколишнього середовища. Одним із основних методів його досліджень стало фотографування кристалів води, які замерзали після впливу різних зовнішніх факторів. Він зафіксував, як вода, піддана позитивним впливам, таким як слова «любов» або «вдячність», формує гармонійні, симетричні кристали. У той час як негативні впливи, наприклад, слова ненависті чи агресії, призводили до утворення деформованих або хаотичних структур.

Одним із основних методів його досліджень стало фотографування кристалів води, які замерзали після впливу різних зовнішніх факторів.

Ці спостереження викликали низку дискусій серед науковців. Масару Емото припустив, що вода здатна зберігати інформацію через свою молекулярну структуру, яка змінюється під впливом зовнішніх емоційних та енергетичних факторів. Важливим аспектом його теорії була ідея про те, що вода може передавати цю інформацію, наприклад, через споживання води людьми чи іншими організмами. Цей процес, на думку Емото, може впливати на фізичний та емоційний стан людини, зокрема на її здоров’я та психоемоційний баланс.

Емото також порівнював воду з сучасними технологіями збереження інформації, такими як комп’ютерні чіпи. На його думку, молекули води можуть зберігати і обробляти інформацію, подібно до того, як це відбувається в цифрових пристроях. Ці ідеї привернули увагу не тільки вчених, а й практиків альтернативної медицини, які стали використовувати воду як метод для поліпшення фізичного та емоційного здоров’я.

Однак дослідження Емото не були без критики. Багато вчених зауважували, що його методи не відповідали строгим науковим стандартам. Наприклад, експерименти Емото не мали достатнього контролю за умовами, і результати не завжди могли бути відтворені іншими дослідниками. Більш того, інтерпретація результатів могла бути суб’єктивною, оскільки фотографії кристалів води можуть бути сприйняті по-різному залежно від умов та інтерпретації.

Незважаючи на критику, дослідження Масару Емото викликали інтерес до вивчення води як потенційного носія інформації і навіть енергії. Вчений спонукав до нових наукових пошуків та роздумів про те, яким чином молекули води можуть взаємодіяти з емоціями, словами та іншими енергетичними факторами. Більш того, його робота вплинула на розвиток альтернативної медицини та нових підходів до використання води в лікувальних цілях.