2. КАЙЛАС: Між Небом та Землею

Місце входу та виходу

Дослідивши зовнішні блоки архітектури ігрового світу Земля, продовжуємо рухатися внутрішніми зв’язками цієї складної системи. Як зазначалося у попередній главі, «Всесвіт зберігає всю інформацію, а також отримує запити з Землі щодо стану гри та збереження». Іншими словами, функціонал ігрової системи передбачає постійний обмін інформацією між базами даних та серверною частиною, з одного боку, та ігровим двигуном та ігровою логікою – з іншого.

Якщо відбувається постійний обмін інформацією між планетою та Космосом, то мають існувати канали, по яких космічна інформація надходить на Землю, а накопичена на ній інформація передається в Космос для запису у хроніки Акаші та подальшої обробки серверною  частиною гри.

У цій книзі ми залишимо на майбутнє роботу з цими каналами. Засвоївши десять базових діалог цієї книги, ви матимете змогу самостійно попрацювати з цими надзвичайно цікавими та інформованими співбесідниками.

Об’єкт, з яким ми вступаємо в діалог у цьому розділі, безпосередньо пов’язаний із вхідним та вихідним інформаційними потоками, що бесприпинно циркулюють між Землею та Космосом. Можна сказати, що це останній земний притулок для інформації, згенерованій на планеті, та перший – для інформації, що надходить на планету від космічних ігрових серверів.

Для формування вихідного потоку тут акумулюється інформація від регіональних вузлів, що виконують аналогічні функції у різних кутках планети. В цьому глобальному дата-центрі вона систематизується, форматується у прийнятний для запису та передачі до Хронік Акаші тип.

Інформація, що надходить з Космосу через вхідний потік, навпаки, розпаковується, розділяється, та розсилається по відповідним регіональним дата-центрам.

Фізична іпостась глобального дата-центру знаходиться на Землі, та широко відома. Ім’я їй – Кайлас.

Святиня, овіяна легендами

Є потреба в стислому представлені нашого наступного співрозмовника тим читачам, хто ще не знайомий  з цим надважливим об’єктом структури, що забезпечує функціонування системи Земля.

Про Кайлас написано безліч книг та опусів, складено тисячі легенд та міфів. У допитливого читача не виникне ніяких труднощів з пошуком більш детальної інформації про Кайлас та пов’язані з цим загадковий місцем міфи, легенди та повір’я. В цьому розділі я наведу лише загальну інформацію та факти, що обов’язково надихнуть досі незнайомого з Кайласом читача на діалог з ним.

Географія

Гора Кайлас є єдиною на планеті, яка має форму правильного чотиригранного піраміди, причому її схили чітко орієнтовані по сторонах світу. Однак її вершина не гостра, а округла. Вона покрита шаром вічного льоду, завдяки чому виглядає, як величезний блискучий кристал. Кожен зі схилів цієї гори зазвичай називають обличчям, а на її кам’яних стінах можна помітити великі тріщини, що утворюють схожі на сходи тераси.

Що стосується висоти, то вчені все ще не можуть дійти єдиної думки. Найбільш поширені показники варіюються від 6 638 до 6 890 метрів, хоча в деяких джерелах можна зустріти висоту саме 6666 метрів. Це число має особливе сакральне значення в езотеричних колах, де три шістки символізують Божественний Розум, а чотири — Абсолют.

Південна частина гори має дуже виразну тріщину, яка простягається від вершини до підніжжя, наче гора була розрізана ножом. І ця тріщина, в свою чергу, перетинається ще однією горизонтальною тріщиною. Коли сонце заходить, тіні від цих тріщин утворюють фігуру свастики. Тому іноді гору називають «Гора Свастики».

Не менш цікаве розташування Кайласа. Вона знаходиться в центрі симетричної системи річок, таких як Інд, Брахмапутра, Сатледж та Карналі — найбільших водних артерій Індійського субконтиненту. Це дає підстави стверджувати, що гора може бути не лише духовним, а й фізичним центром цього континенту, забезпечуючи водою річки, які зрошують великі території.

Ще однією особливістю є два озера, які знаходяться на відстані всього 34 кілометри на південь від гори. Манасаровар і Ракшастал мають різні характеристики: Манасаровар — це озеро Життя, кругле, з прісною водою, тоді як Ракшастал — озеро Смерті, витягнуте у вигляді місяця і солоне. Між ними є вузька смуга суші, менше чотирьох кілометрів завширшки, і навіть під час половіддя вода з Манасаровар потрапляє в Ракшастал.

Хребет, на якому розташована гора, ще молодий — його висота збільшується щорічно на 5-6 мм. Вік Тибетських гір оцінюється в 5 мільйонів років, а самій горі близько 20 000 років.

Релігія

Гора Кайлас є святинею не лише для індуїстів, а й для буддистів, джайнів та послідовників релігії бон. Вона займає важливе місце в релігійних уявленнях цих народів. Для індуїстів гора — це обитель бога Шиви, для буддистів — місце перебування Будди Демчога. Джайни вважають, що їхній перший Тіртханкара, Рішабха, досяг просвітлення саме на Кайласі. Для послідовників релігії бон гора є місцем, де їхній засновник, Тонпа Шенраб, спустився з небес.

 Ці чотири релігії, які сповідують більше мільярда людей, мають спільний обряд — кора. Це обрядовий обхід гори, що складає близько 52 кілометрів, і щороку тисячі паломників долають цей шлях, часто на висоті більше 5 000 метрів. Обхід за годинниковою стрілкою є важливою частиною духовної практики для індуїстів, буддистів і джайнів, адже вважається, що це приносить очищення від гріхів і благословення на наступне життя. Тим, хто проходить 108 обручів, обіцяється повне просвітлення.