13

Його великі, гарячі долоні повільно продавлювали затеклі м'язи на моїх плечах. Це було настільки нестерпно приємно, що я миттєво заплющила очі й лише тихо сичала, коли він натрапляв на черговий болісний вузол.

— Ксю, сидіти так — це повний маразм, — пробурчав Орхан прямо мені в потилицю, його гаряче дихання лоскотало шкіру. — У тебе поперек кам'яний. Лягай на живіт, бо я так нічого не розімну.

— Ні за що, — мляво запротестувала я, намагаючись втримати залишки самоконтролю. — Ти тільки й чекаєш, щоб я лягла, а потім знову мене під себе загребеш!

— Боже, Ксю, у тебе параноя вищого ґатунку, — зітхнув він, але його пальці знову з силою натиснули на плечі, змушуючи мене безвольно прогнутися. — Лягай, кажу. Я просто зроблю масаж і не буду тебе чіпати. Чесно.

Я ще пару секунд посопіла для пристойності, але біль у спині переміг. Я обережно перевернулася й уперлася обличчям у край подушки.

Орхан опустився зверху, пересідаючи верхи на мої стегна — важкий, гарячий, але, як не дивно, акуратний.Його долоні пройшлися вздовж хребта, і тут він зупинився.

— Так не піде, — промовив він, шарпаючи тканину моєї футболки. — Тканина товста, я взагалі м'язів не відчуваю. Знімай.

— ЧОГО?! — я аж головою від подушки відірвалася. — Ти взагалі з глузду з'їхав?! Яку ще футболку?!

— Звичайну, Ксю! Вона з цупкої бавовни, я пальці об неї зітру! — роздратовано випалив він. — Ти піднизу все одно в спортивному топі, чи ти думаєш, я зараз буду від щастя непритомніти від вигляду твоєї спини? Знімай, не вигадуй драми!

— Ні!

— Ксю, або ми робимо нормальний масаж і ти завтра зможеш ходити, або ти далі скиглиш від болю. Вибирай.

Я люто подивилася на нього через плече. Орхан дивився абсолютно спокійно, навіть трохи роздратовано. «І справді, чого це я? Я ж у топі...» — промайнуло в голові. Зітхнувши, я піднялася, через голову стягнула футболку, кинула її на підлогу й знову впала обличчям у подушку.

— Задоволений?! — пробурмотіла я.

— Цілком, — тихо відповів він.

Його гарячі, трохи грубуваті долоні торкнулися моєї голої шкіри. Спочатку це був просто сильний, професійний масаж. Орхан упевнено розминав плечі, опускався нижче до лопаток, проганяв втому з кожного м'яза. Мій мозок розслабився, я вже муркотіла від задоволення, відчуваючи, як важкість залишає тіло.

Але потім... ритм його рухів трохи змінився.

Його великі пальці опустилися нижче, до самої талії, і зупинилися на чутливих точках біля хребта. Дотик був повільним. Його долоні ковзнули вгору вздовж моїх ребер, ледь торкаючись боків, і по спині пробігла така хвиля мурашок, що волоски на тілі встали дибом.

«Що за...» — дихання миттєво перехопило.

Кожен його рух раптом почав відчуватися зовсім по-іншому. Це більше не розслабляло. Його гарячі руки залишали за собою палаючий слід на моїй шкірі. Коли його пальці знову повільно ковзнули від талії до лопаток, притискаючись трохи сильніше, ніж треба, у мене всередині все стиснулося в солодкий, небезпечний вузол.

Серце загрюкало про ребра, мов божевільне. По тілу розлилося жарке, важке збудження, від якого крутилася голова.

«Ні-ні-ні! Стоп! Що це за маячня?!» — паніка накрила мене з головою. Мій власний організм зраджував мене прямо зараз, реагуючи на цього котячого козла так, ніби він був єдиним чоловіком у всесвіті!

Коли Орхан нахилився трохи нижче і його гаряче дихання торкнулося моєї голої шиї, а пальці знову ковзнули до талії, я не витримала.

— СТОП! — закричала я.

Я з силою випрямила руки, вибиваючи його долоні зі своєї спини, і ривком підхопилася з ліжка. Орхан від несподіванки трохи не злетів на підлогу, витріщившись на мене дикими очима.

— Ксю?! Ти чого?!

Я важко дихала, моє обличчя палало вогнем, а серце готове було вискочити з грудей. Я схопила з підлоги футболку, але навіть не стала її вдягати — просто притиснула до грудей. Тілесні відчуття настільки шокували мене, що залишатися в цій тісній хижі поруч із цим гарячим монстром було рівносильно самогубству.

— Ти... ти... підлий котячий виродок! — витиснула я з себе, хоча сама розуміла, що він нічого кримінального не зробив.

— Та що я знову зробив?! — здивовано вигукнув Орхан.

Я не стала відповідати. Від відчуття власної безпорадності та дикого адреналіну всередині вибухнула магія трансформації. Повітря затріщало, футболка випала з моїх лап, і вже за секунду замість переляканої дівчини на підлозі стояла люта, граційна чорна пантера.

Я видала коротке, шипляче загарчання, розвернулася й з розгону вибила головою залишки дверей, вилітаючи в темряву нічного лісу.

— Ксю! Вернися, божевільна! — долунав позаду крик Орхана.

Але я вже не слухала. Мої сильні котячі лапи гнали мене через кущі та туман. Мені потрібно було бігти. Якомога далі від цієї хижі, від зниклих ключів, і головне — від цих бісових гарячих рук, від яких моє тіло просто божеволіло!