Звір, якому належу

~32~

Тимур спочатку закам’янів, а тоді однією рукою згріб у кулак моє волосся, намотавши його на руку, а другою різко притис мене до себе.

Він навіть не дав мені часу звикнути.

Його губи накрили мої різко, жадібно, без попередження. Це був поцілунок, який утверджував свої права на мене.

Я встигла лише видихнути, перш ніж він притис мене ближче, змусивши відчути кожен сантиметр його тіла. Чоловік тримав мене міцно, так, що ноги самі подалися вперед.

Я спробувала відвернутися, але його рука вже була на моїй шиї, фіксуючи. Пальці вимогливо стиснулися, а його губи ковзнули нижче, залишаючи за собою гарячий слід.

Я здригнулася й відкрилася назустріч.

Перевертень притиснув мене ще сильніше. Так, щоб у мене не лишалося сумнівів, хто тут керує, хто тут справжній бос.

Його долоні владно переміщалися по моїй спині, жадібно стискаючи. Коли пальці хижака вп’ялися в мої стегна, я тихо застогнала — звук зірвався сам, мимоволі.

Він відчув мою слабкість і скористався нею, притиснувшись ще щільніше, змушуючи мене реагувати тілом.

Його поцілунки стали рваними, дикими. Він кусав губи, затримував, відпускав і знову нападав. Я вже втрачала відчуття часу, бо для мене залишилися тільки його руки, тиск, дотики шкіри об шкіру й дивне тепло, яке наростало всередині, десь у самому низу, змушуючи мене притискатися ближче.

Його долоня раптом ковзнула вниз і зупинилася там, де не мала бути… Я різко вдихнула.

Ні, ні, це заборонено! Це неправильно!

Я спробувала відсунутися, але він не забрав руку, лише стиснув сильніше й повільно, упевнено провів нею, ніби перевіряючи межу.

Все моє тіло пекло від болючого, чуттєвого жару.

Його губи знову знайшли мої. Я видихнула тихий стогін йому в рот, і він раптом відсторонився та міцно взяв мене за підборіддя, змушуючи подивитися йому в очі.

Мої губи пекли, тіло горіло, а я ще не до кінця розуміла, що сталося.

Його очі блищали дивним, небезпечним вогнем, а хрипкий голос вирвався з чуттєвих, мужніх губ:

— Ні, цього не може бути. Це якась помилка.

Я нерозуміюче нахмурила брови:

— Що?

Він ошелешено повторив:

— Це якась помилка. Ти не можеш бути моєю парою!
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше