~22~

Сповідь блондинистого перевертня збудила в мені неабияку цікавість і допитливість.

Я пригадала всі свої знання про моногамні пари у дикому тваринному світі.

У диких тварин моногамія буває різною. Соціальна моногамія означає, що пара живе разом, ділить територію й піклується про потомство, але інколи може «грішити» на стороні.

А от справжня, генетична моногамія — рідкісне явище.

Існує ще сезонна моногамія, коли пара тримається разом лише на час розмноження, а потім чемно розходиться без драм.

Але те, що описав мені Артем, було схоже на види, у яких формується довічна пара. Лебеді, вовки, гібони, деякі види пінгвінів і навіть слони. Якщо один із пари гине, другий може радикально змінити поведінку: відмовляється від їжі, стає апатичним, ізолюється або довго кличе партнера.

У лебедів і вовків навіть були зафіксовані випадки, коли самотній партнер роками не створював нової пари, бо зв’язок був справді сильний.

Особливо важко втрату переживають соціально складні й розумні тварини. Гібони після втрати партнера змінюють тембр голосу, ніби «шукають голосом» того, кого вже немає.

Але невже цей зв’язок у перевертнів настільки сильний, я б навіть сказала — магічний, що вони можуть впізнати саме того «єдиного» партнера, який ідеально підходить до їхньої душі й тіла?

У такому разі дефект, який заважав перевертню впізнати свою пару, мав страшенно дошкуляти й навіть спричиняти серйозні наслідки для свого власника.

На мить мені стало не по собі через те, що я так хамовито спілкувалася зі своїм босом.

Його кабінет був напіввідкритий, і я підійшла, щоб запропонувати йому каву.

Бідненький бос.

Як же йому, напевно, важко з цим!

Тепер зрозуміло, чому він поліз до мене цілуватися.
Бо він відчуває себе приреченим на вічну самотність!

Я вже майже зайшла, як почула низький голос Тимура Аміровича — він з кимось говорив по телефону:
— У Закарпатті? Знову?.. Ні, я ж просив — без паніки.
…
— Що значить «не тікають»?
Він різко випрямився.
— Ти впевнений, що це наші пантери?
…
— Розумію. Сліди знайомі.
Ще одна пауза. У повітрі зависла напруга.
— Ні. Якщо вони не виходять… це погано. Дуже погано.
…
— Тобто жодного контакту? Навіть на мить?
Він нервово видихнув.
— Лише звір. Без реакції, без ознак розуму та впізнавання.
Тимур Амірович вилаявся.
…
— Ні, зараз нікого не відправляй. Якщо вони більше не обертаються на людину… — він зробив паузу, добираючи слова, — значить, ми можемо втратити їх назавжди.

Він скинув дзвінок і кілька секунд просто сидів нерухомо.

Я мимоволі стиснула пальці й навпочіпки позадкувала до свого робочого місця.

Пантери. Перевертні, які втратили здатність знову обертатися на людей?

Що, чорт забирай, відбувається?