Звір, якому належу

~20~

Сама не знаю чому, але я приймала його дії так, ніби запрошувала торкатися ще і ще.

А він притиснувся до мене ще сильніше, так, що між нами зовсім не залишилося вільного простору. Я відчувала своїм тілом його тверді м’язи, які передавали мені свій жар.

Його пальці ніби випадково зісковзнули ще нижче — до талії. А потім ще нижче.

Подих чоловіка став більш рваним і частим.

Зіниці — розширені, темні, майже чорні, наче він уже втратив контроль.

Його губи наблизилися повільно, ніби навмисно дражнили або щось перевіряли. Секунди тягнулися, мов вічність. І тоді… він торкнувся моїх губ.

Ні, не торкнувся — він заволодів ними, мов той, хто мав на них право.

Він із диким голодом накинувся на мене, не даючи навіть змоги поворухнутися. Однією рукою він згріб у кулак моє волосся, а другою сильно стис нижче талії.

Мої губи мимоволі трохи відкрилися, випускаючи стогін, і він у ту ж секунду скористався цією можливістю. Шаленим натиском він позбавив мене можливості вільно дихати, і я безпорадно віддала йому контроль над собою.

Почувся тріск тканини, що рветься, і поки мій мозок із жахом усвідомлював, що це була моя блузка, тіло з пристрастю притискалося у відповідь на безсоромний поцілунок.

Несподівано хижак перервав поцілунок і, вп’явшись пальцями в моє підборіддя, підняв його так, щоб я дивилася йому прямо у вічі.

Все ще перебуваючи під еротичним кайфом, я нетерпляче потягнулася губами до його обличчя, бажаючи продовжити солодкі дотики.

Але перевертень не дав.

Він уважно придивився до мене, ніби щось зважуючи у думках, а тоді заплющив очі, наблизив обличчя до моєї шиї й різко та глибоко вдихнув, ніби намагаючись щось запам’ятати або визначити.

Я трохи тремтіла, не розуміючи його дій, але подальша реакція ще більше здивувала мене й налякала.

Він різко відпустив мене, і моє тіло хитнулося від несподіванки.

Його кулак із силою гепнув по стіні.

— Бл***! Це занадто! Пішло воно все на ***!

Нічого не пояснюючи й не кажучи, він різко дійшов до дверей і вийшов, гучно грюкнувши ними.

Я намагалася відновити дихання й приклала долоню до грудей, які важко здіймалися.

Що це, твою матір, було і що це все означає?

Якого цей придурок собі дозволяє?
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше