~11~

Перше, що я побачила на обличчі мого потенційного роботодавця, — очі, які він закотив так, що, певно, побачив власний мозок.

— І що ти тут забула, мисливице на перевертнів? Екологія більше не твоя «безпосередня зона відповідальності»?

Мої вуха почервоніли від роздратування.

— Взагалі-то через вас мене звільнили!

Обличчя «Тимура Аміровича» перекосив вираз безкрайнього здивування:

— Справді, лялечко? — він оперся обома руками на стіл. — Хіба не ти боялася, що я тебе прикопаю в лісі? Я ж попереджав: не базікай зайвого!

Я відступила на крок.

— Це вас не стосується. Я лише виконувала свою роботу і, як відповідальна людина, вважала за потрібне надати детальний звіт.

— Детальний звіт — це який? «Будь ласка, Тимофію Андрійовичу, подивіться, це точно не ШІ!» — перекривив він мене писклявим тоном.

Я розгубилася.

— Звідки вам відоме ім’я мого боса і що саме я йому казала?

«Тимур Амірович» знову закотив очі.

— Лялечко, от навіщо ти совала свого гарненького екологічного носика куди не слід? Може, зараз не шукала б нову роботу. Невже ти думала, що місцева влада не в курсі про існування такої впливової ланки суспільства, як перевертні? — він вийшов з-за столу й почав повільно наближатися в мою сторону.

Мене пересмикнуло.

З мене що, усі вирішили зробити ідіотку?

Я згадала, як Тимофій Андрійович несамовито горлав, що я вискочка, яка наробила відео за допомогою ШІ. Казав, що я перевтомилася, пропонував відпустку. А як же він театрально видрав флешку з комп’ютера й почав ламати її каблуком!

Просто акторство, достойне Оскара!

Стривайте.

Так він тому й почав гамселити по ній черевиком: щоб зламати і не залишити непотрібних доказів!

Ще й звільнив напоказ…

Я гордо задрала підборіддя й відказала:

— Ну звісно, в нас корупція цвіте маковим цвітом, усі дбають лише про власну вигоду, а народ за дурнів мають! Не знаю, як ви там домовилися з місцевим урядом, мене це не стосується. Чао!

Зверхньо окинула красунчика поглядом (сьогодні, до речі, він був у сліпучо-білій сорочці, яка туго окреслювала спортивну фігуру. На руках був дорогий годинник, а волосся вкладене в стильну зачіску) і розвернулася на своїх каблуках, щоб гордо покинути це бісяче приміщення з його бісячим власником, але…

Щось я там у своєму розвороті погано прорахувала, і каблук туфельки підвернувся. Я незграбно змахнула руками й, крутнувшись навколо своєї осі, полетіла колінами вперед просто під ноги цьому недо-босу.