16

(Амір)

Нарешті видався спокійний день, і я міг виділити час на своє улюблене заняття.

На*** сьогодні все.

Цілими днями сидіти на сраці й думати про Островську в мене не було бажання.

Окрім Островських, у мене було багато справ і проблем.

Варто було трохи розслабитися і зняти напругу, тому я пішов у гараж.

Мені подобалося ремонтувати старі мотоцикли. Коли я був молодшим, то ганяв на своєму залізному коні тільки так. Зараз мотоцикли викликали в мене лише посмішку і легку ностальгію за своєю юністю.

А від захоплення їздою залишилася любов до ремонту.

Я міг годинами зависати в гаражі й поринати в цю нірвану, працюючи ключем чи колупаючись у карбюраторі.

Я прокрутив заднє колесо рукою і зупинив його. Ланцюг провисав сильніше, ніж мав, тому я взяв ключ, послабив гайку осі й підтягнув натягувач на кілька обертів.

На столі переді мною лежав заздалегідь розібраний карбюратор. Я акуратно прочистив тонкий жиклер металевою голкою, поки канал не став чистим.

Трясця, але клята русявка ніяк не хотіла йти з моєї чумної голови!

Навіть тут, у суто чоловічому просторі, де жінкою ніколи навіть і не пахло, я знову і знову подумки повертався до ресторану.

Я викрутив свічку запалювання і підніс її до світла. Нагар був темний, майже чорний. Двигун працював на занадто багатій суміші.

Яка ж вона була розлючена і гаряча! Які гарні відмітини вона залишила своїми кігтиками на обличчі негідника.

Моя допомога їй явно не була потрібна, але я на секунду з’їхав з глузду, коли цей виродок прокричав брудні слова в її бік.

Клянусь, я не контролював себе!

Тупо не контролював, і це мене просто бісило!

Яке мені діло, що цей сраний покидьок каже про Островську? Хіба я не був такої ж думки про всю цю сімейку?

Я різко зняв супорт і перевірив колодки. Накладки вже майже стерлися, тому я дістав із ящика новий комплект.

Мені потрібна була відповідь на одне питання.

Чому я тоді, ще не знаючи, чия вона донька, штовхнув її в той туалет, втрачаючи контроль над звіром? Бо якщо мій звір відчув (або, припустимо, відчув) свою пару, то це підстава.

Срана підстава!

Я зі злістю знову прокрутив заднє колесо мотоцикла і насупився. Ланцюг провисав занадто сильно. Я взяв ключ і ще раз послабив гайку на осі колеса. Метал тихо скрипнув. Кілька обертів натягувача — і ланцюг ліг рівніше.

Руки вже були по лікоть у мастилі, коли двері гаража відчинилися.

Темна постать заповнила вхід у гараж.