Розділ 2.

Ми настільки близько один до одного, що я фізично відчуваю його ненависть до мене в цю саму мить. Його погляд залишає опіки на шкірі, гаряче дихання змушує серце битися в грудях як божевільне. Нік і раніше заганяв мене в кут, щоб наговорити гидоти, але ось, щоб затискати... Це відбувається вперше, і я почуваюся звірком, якого загнали в пастку і тепер хочуть з ним вдосталь награтися.

- Якого біса ти витворяєш?! - Приймаю рішення діяти, як завжди. Зараз ми обміняємося парочками люб'язностей і він від мене відвалить. Піде розважатися зі своїми друзями відморозками та забуде про моє існування.

- Я довго терпів тебе і твою матір, настільки довго, що ви вилізли на голову.

Нервовий смішок виривається з мого горла. Він зараз серйозно?

- Ти терпів? Серйозно? Ти завжди висловлював все у вічі. Нічого у собі не тримав. Кожна твоя огидна фраза була в мій бік чи бік моєї матері. Тож ти явно не знаєш значення слова “терпіти”! - Вихлюпую йому в обличчя й упершись долонями в його груди, намагаюся відштовхнути, але хлопець ніби скеля, яка наді мною нависла. Не зрушує і на міліметр.

Відчуваю навіть через тканину його кофти, наскільки в нього гаряча шкіра і як зараз напружені його м'язи. Це від мого дотику він так напружився?

- Ти гадки не маєш, що я думаю про вас насправді, - він нахиляється вперед, чим скорочує і ту мінімальну відстань, яка зараз є між нами.

Всередині все холоне, я не розумію, що він творить. Навіщо все це потрібно? Якщо він хотів мене залякати, то в нього це вийшло в ту саму секунду, як він засунув мене сюди.

- Що ти хочеш?! Сьогодні ти вже сказав достатньо! Тобі мало? - Від спогаду тієї витівки, що він сьогодні викинув, я починаю злитися.

- Я хочу, щоб ти назавжди звалила з мого життя. Я таких, як ви, за кілометр чую. Охочих на чужі гроші. Думаєш, що якщо батько зробив пропозицію, то твоє життя стане кращим?

- Моє життя стане кращим, якщо з нього назавжди зникнеш ти! Не знаю, за що твоєму батькові таке покарання!

- Фільтруй, що говориш, інакше наслідки тобі не сподобаються, - сердито гарчить мені в обличчя.

- Значить ти можеш говорити мені все, що хочеш, а мені не можна?! Якщо ти думаєш, що...

- У мене немає часу вислуховувати твоє скиглення. Я вирішив тебе попередити. Якщо ти ризикнеш поткнутися в наш будинок, перетягти туди свої манатки, то знай, що я зроблю все для того, щоб твоє життя перетворилося на справжнє пекло.

- Якщо ти не помітив, то твій батько сьогодні зробив пропозицію моїй матері та...

- І так само забере свої слова назад. Ти серйозно вирішила, що це надовго? Батько так розважається.

- Тоді тобі немає про що переживати, якщо не серйозно? - Запитально вигинаю брову. Не він сьогодні влаштував цілу виставу? Щось я не помітила, щоб він був спокійним. Розлютився, як тільки почув слова батька.

Бачу, як хлопець кривить губи в посмішці, і вона настільки жахлива, що мені хочеться втиснутись у стіну ще сильніше. Якби я зараз могла звідси просто зникнути, я б з радістю скористалася цією функцією.

- Я тебе попередив, Коротунчик, ризикнеш переступити поріг мого будинку і дуже сильно про це пошкодуєш.

- Відійди! Я більше не маю жодного бажання тут перебувати! - Знову штовхаю його в груди, але хлопець начебто спеціально не відходить. Його рука, яка щойно впиралася в стіну над моєю головою, починає ковзати нижче, від чого серце відразу заходиться в грудях як божевільне.

- Боїшся мене, Коротенька? - Мої очі округляються від того, що я відчуваю, як рука хлопця торкається моєї талії, а потім стискає її й штовхає мене вперед, від чого я ще сильніше втискаюся в його торс.

Ситуація стає ще гіршою. Якщо до того, що сталося хвилиною раніше я була готова, Нік завжди любив загнати мене в кут і наговорити гидоти, то ось те, що відбувається зараз, вганяє мене в повний шок. Якого біса відбувається?! Це нова форма знущання? І його погляд мені не подобається. Раніше хлопець так не дивився на мене. У його погляді було лише роздратування та лють, а зараз з'явилося щось нове. І від цього у мене мурашки по шкірі. Бажання тікати звідси, не обертаючись, стає дедалі сильнішим. Ще трохи і я просто впаду в істерику.

- Ти зовсім здурів, Ахметов?! - Хочу закричати, але виходить лише ганебно прохрипіти. Голос тремтить і здає мене з усіма тельбухами.

- Ти ж хочеш жити зі мною під одним дахом? Я хочу, щоб ти розуміла, що на тебе там чекає, - нахилившись шепоче мені на вухо. Я відчуваю його гаряче дихання на своїй шкірі та починаю боятися власної реакції на хлопця. Це все мені не подобається! Офіційно не подобається!

– Мене вже шукають! - Використовую останній козир, який я приберегла наостанок.

Але те, на що я очікувала, не відбувається, Нік не прибирає від мене свої руки. Не відпускає, лише сильніше втискає в себе, від чого дихати стає практично неможливо. Запах його парфуму вдаряє у ніздрі. І якщо до цього він мене лише дратував, здавався надто солодким і різким, то зараз я начебто розпізнаю в ньому нові нотки. Він мені здається приємним. Мої очі розширюються до неймовірних розмірів, я сама дивуюсь тому, що відбувається. Ще п'ять хвилин у цій чортовій кімнаті, і я взагалі до нього інакше ставитися почну?!

 Починаю вириватися з новою силою, але викликаю лише гучний смішок в Ахметова.

- Шукати? Серйозно? Хто? Твоя подруга, яка тільки спить і бачить, щоб стрибнути до мене в ліжко? Думаю, вона не дуже стурбована твоїми пошуками.

- Мене шукатиме мій хлопець! - З викликом вимовляю цю фразу, тому що впевнена, що Тамерлан точно мене шукатиме. І якщо застане мене в обіймах цього недоумка, то в мене будуть проблеми!

- До цієї самої секунди йому було на тебе глибоко начхати, - відчуваю, як його пальці ковзають по моїй спині й починаю як змія звиватися в його обіймах. Домагаюся того, що трохи усуваюсь і зараз можу бачити обличчя Ніка, на якому грає весела усмішка, - бачиш, я можу зробити з тобою все що завгодно і всім буде наплювати.