Червоний - для досвідчених, білий - для школярок, нюдовий - для заміжніх

Життя іноді змушує робити речі, які від себе точно не очікуєш. От я б не повірила, що добровільно переїду.

Але дуже скоро була майже щаслива залишити позаду все, що нагадувало …

Ні. Краще почну з самого початку. Вірніше трохи повернуся назад. Я ж хотіла все вияснити з Костем. І як же я з ним  розібралася? 

Ну насправді не розібралася, а вияснила що він за людина. 

До переїзду, якому я опиралася всіма силами, був ще цілий місяць. І звісно я встигла ого скільки всього зробити й наробити.  Але головне - втрапити в халепу з Костиком і познайомитись з сім’єю біологічного батька.Так його називає мати. А я взагалі не знала,як звертатися. Не тато ж? 

Але про себе звала його професор Пишний.

У вихідний як раз збиралася завітати й ближче познайомитися з ним і з братами. 

Але спершу треба було вирішити, хто ми з Костиком одне одному. 

Бо у мене була щодо нього одна теорія. Тільки не смійтеся. Признаватись соромно, але треба. Спочатку я його описала як маніяка в одному з коротких сценаріїв, що не пройшов творчий конкурс. Потім ми з ним ніби й зустрічалися, і ніби він просто був мій репетитор.

Після того, як та красива актриса мені погрожувала, я твердо вирішила, що з’ясую все і врятую симпатичного хлопця, бо він  занадто інтелігентний, щоб дати відсіч. 

Бо може ота жінка тримає його в рабстві за колись надану послугу.  Звідки я знаю. 

Он Платон каже, що я живу у вигаданому світі, а сам… Сам вибирає матір для Кузьки, як дві краплі води схожу на Соньку. 

Знаєте, що він сказав мені наступного тижня? 

- Ти через мене пропустила вихідний, мала. Тож сьогодні я тебе відпускаю. Зі збереженням зарплати. Прийде референтка. Ми вдома попрацюємо.

А тут і референтка прийшла, не встиг він договорити. Оце в такому одязі працюють на агрофірмі? Ну-ну. 

Я добре роздивилася верх її бюстгальтера, бо його нічого не прикривало. І Платон теж туди задивився. Потім ми одночасно подивилися одне на одного й одночасно позичили в Сірка очі. Не знаю, як він, бо не наважилась подивитись. А от я почервоніла точно. 

Та референтка подивилася на боса очима з поволокою і взялася крутити ґудзика на блузі. Наступного з ще не розстебнутих. Якщо він відірветься, то буде видно її пупок. Цікаво, чи є там у неї пірсинг? - гадала я під стукіт пульсу у вухах.

Для чого роздивлявся те мереживо Платон - його проблеми. А я для важливої справи.

Тому ввічливо хоч і захриплим від злості голосом попрощалася і рушила на вхід. Не встигла і двох кроків ступити, як почула:

- А можна я гляну на манюню?

- Вона спить - пошепки сказав Платон. У нас є чим зайнятись, поки не прокинулася.

Ах, навіть так? 

Перед очима все попливло. Я бачила тільки двері, і то, як крізь воду. Й нічого більше не чула, так гучно шуміло у вухах.

Нігті, які я старанно відрощувала, щоб зробити еротичний манікюр, вп'ялися в шкіру долонь. Боляче? Та що ви знаєте про біль!

Словом, я дуже спокійно, наче андроїд із заблокованими нервами, повернулася додому. Збагачена відомостями про те, яка білизна має зваблювати й про те, що референтки вдома у начальства чимось дивним займаються з босами, поки дитина боса спить.

Мати пекла щось смачне - запах ванілі і яблук повернув мене з пекла, намальованого уявою, до нашого світу. Недосконалого і не пристосованого для щастя дівчаток з першим розміром і дурними принципами. Але з шарлоткою з осінніх яблук.

- Тебе відпустили? Сідай, питимемо чай з шарлоткою і теревенитимемо про своє, дівоче. - зраділа ма.

- А крім теревенів від тебе можна сьогодні щось ще отримати? - різкіше, ніж хотілося, спитала я.

- Можна, якщо це в моїх силах.- спокійно відповіла вона, звична до мого настрою, що змінювався, наче узори в калейдоскопі.

- Тоді залиш свого чоловіка на пару годин і допоможи мені вибрати еротичну білизну.

- Добре. Але тільки в комплекті із засобами контрацепції. - полегшено видихнула ма. Ого. Що у мене за вигляд, що мати заспокоїлася від звістки про білизну?

Я миттю натягла на лице стурбовану маску дівчини, яку цікавить лише перше серйозне побачення.

- Таблетки мені тьотя-лікар виписала. Одноразові. Для тих, у кого  побачення нерегулярні - і я показала їй пласку коробочку.

Вона задоволено кивнула.

- Ти у мене молодець, Раю. Більшість людей вважає що перестороги - то проблеми їхніх партнерів. І дуже дивуються з наслідків.

- У мене не буде наслідків, ма. Не хвилюйся.

І ми рушили до материної знайомої продавчині, де я вибрала білизну з кружавчиками. Звісно схожими на ті, що виглядали з напіврозстебнутої блузки дівчини, яка прийшла в такому вигляді знайомитись з Кузькою, своєю майбутньою донькою. 

І як раз з бюстиком особливих проблем не було, а от нижню частину комплекту ми втрьох вибирали довго і прискіпливо. Продавчиня казала, що чоловіків збуджує невинність. Тобто треба брати високі мереживні, через які мало що просвічує.

 А мама вагалася. Казала, що тепер нібито як раз стрінги вважаються сексуальними.

Вони мене змусили червоніти й з мене ж сміялися. По-доброму. Тож я теж полегшено засміялася і вирішила, що нічого такого страшного нема в тому, щоб нарешті втратити осоружну цноту. Звісно не з ким попало і не з тим, з ким хочу. А з красивим, ніжним, досвідченим і нещасним від того, що потрапив у неприємну залежність, Костиком.

Мати після того, як ми вибрали стрінги й обидві жінки схвалили чорний колір, сказала, що тепер переді мною не встоїть ніхто. 

Чому колір був саме чорний? Ні, то не траур по цноті. А тому, що червоний - то для досвідчених, білий - для школярок, нюдовий - для заміжніх. Так сказала продавчиня, а вона краще знає. 

Тож мати рушила додому, а я на манікюр і педикюр. Звідти подзвонила Костику і повідомила про своє рішення. Ну проте, що я наважилася.

Той очікувано зрадів, і ми призначили час.