9 розділ

От і настав ранок, я проснулась. Не було бажання їсти і щось робити, хотілось тільки валятись в ліжку але в дома в своїй кімнаті. Лікарі не приймали того що я не хочу їсти та казали що це необхідно, ще й заставляли, тому прийшлось. Я їла, спала, сиділа в телефоні і ходила в туалет. Більше я нічого не робила за пів дня до одного моменту. Прийшов Ден... та що ж він з мене хоча, невже йому вчора було не зрозуміло. Я не хочу його бачииити, аж плакати хочеться від злості. 

— Привіт Каро. — приніс мені квіти ледь усміхнувся а далі подивився сумними очима і опустив голову. Думає йому одному погано...

— Що ти тут забув. Невже ти вчора не зрозумів. 

— Каро я просто хочу щоб ти мене вислухала. 

— Ден! А хто мене вислухає. Я задовбалась. Ти думаєш ти в нас тут бідненький, я не хочу тебе вислухати, що ж робити, айяяяяй. От я погана блін. 

— Каро ну будь ласка. Дай я скажу все що хочу і тоді зникну хоч назавжди з твого життя.

— Ладно все, давай, я тебе слухаю. 

— Я буду повністю чесний з тобою.

— В тебе є 5 хвилин. 

— Я був там в мами, дні проходили чудово. 

— Їбатись з якеюсь дівкою, да чудово для тебе. Ще й в стосунках.

— Каро! Я не про це, не перебивай мене. Дні проходили чудово, ми з мамою проводили багато часу разом. Одного дня до мене подзвонив Марк, бо після того як він зник від нього ні звуку не було. Він мені сказав що переписав компанію на нього, що там багато боргів. Я розізлився.

— Ага. Значить розізлився через компанію і переспав з дівкою і не раз. — він зло подивився на мене і хмикнув. — Ладно мовчу. 

— Да Каро, я розізлився через компанію але не спав би через це, я й так жалію що це зробив. Одним словом, я почав дзвонити до всіх з компанії і всіх друзів Марка. Хотів дізнатись що там сталось але ніхто нічого не знав, але один його друг, Костя, розказав мені що в нього була залежність, ігроманія, він багато грошей брав в компані що інколи й не було чим платити людям і вони дуде злились, він десь знаходив гроші а як віддавав то люди звільнялись, не в і але були такі. Добре про це я розказав, це дві проблеми які з'явились ще й в один день, ввечері. На ранок я був розчарований але не хотів казати щось мамі і тому натягнув усмішку на обличчя і пішов. Вийшовши до мами на кухні, я побачив її на підлозі, під головою була калюжа крові. — після цих слів мені якось стало не по собі, я подивилась нарешті в його очі, там були сльози, і не відводила від нього погляд слухала далі. Він говорив але в його голосі було чутно що зараз заплаче. 

— Ден. Спокійніше, присядь біля мене і розказуй далі. — да я була на нього зла але любила, мені було його жаль. Він сів до мене а я взяла його за руку. 

— Після того як я це побачив то визвав швидку. Приводив маму в свідомість але вона не приходила, в неї біля носа була кров, ішла з носа, але на щастя вона дихала хоч і важко. Приїхала швидка, весь цей час я був біля неї а потім поїхав з нею в лікарню. Там мені прийшлось чекати, я не знав що й думати, переживав, плакав, боліла голова і ноги від того що я ходив кругами. Через деякий час до мене прийшов лікар, через чортові 6 годин. Він розповів мені що маму вони провірили, сказав що в неї рак грудей, чказав що вона прийшла в себе і до неї можна буде зайти. Я стояв і плакав, це єдина близька мені людина яка залишилась. Лікар сказав що треба буде прозодити хіміотерапію і лікуватись але рак це не вилікує. В неї 3 стадія, він сказав що вона провірялась вже давніше і знала але вирішила не лікуватись і нічогоне проходити. Тоді в неї ще не було все запущено, і тоді можна було б запобігти те що є зараз. — він розповідав а сльози текли по його щоках, я ще сильніше зжала його руку, я забулась про всі свої обіди і мені стало його дуже жаль. — Я говорив з мамою і вона не хоче лікуватись, я був дуже злий в той день. Після того як поговорив я з нею я псіханув і пішов з лікареі в бар. Там до мене подзвонив Марк, наговорив багато чого поганого про мене, обізвав з ніг до голови, сказав що ніколи не зотів би мати такого сина. Я розбив телефон. Я зрозумів що мені треба буде дивитись за компанією і за мамою, впросити її лікуватись,  мені стало боляче, я був злий, злий на Марка, на маму за те що не сказала, злий на весь світ. Тоді до мене в барі підійшла одна дівчина і заспокоїла мене, так вийшло що ми переспали, і це сталось ще декілька разів, вона мене запрошувала гуляти, і в вечеряти і багато чого а я все не хотів поки вона не прийшла до мене до дому і не завела в ресторан, після того ще раз переспали. Я скажу чесно, від сексу з нею я отримував задоволення тільки через те що представляв тебе на її місці. І одного разу як я її назвав Кароліною вона псіханула і ішла, а її і не зупиняв, і через це вона накричала і ще більше псіханула, а в мене не було бажання щось казати та й не було що. Потім мама сказала щоб я їхав від неї на деякий час, до компанії і до тебе. Мені було стидно за і вчинки але це не було через хотіння а через злість тому я вирішив нічого тобі не казати. Все. Далі ти все знаєш. — от і в мене вийшли сльози. 

— Деен. — я його обняла. — Треба було мені подзвонити і сказати, я приїхала б, а ще все одразу розказати, тоді не було б цих проблем і мене зараз тут. 

— Пробач. — він положив голову мені на плече а я його ще дужче обійняла. — Я ніколи не хотів би вчиняти таке з тобою, я ніколи собі не пробачу. 

— Ден... — хвилинка мовчанки в його обіймах. — Я пробачаю... пробачаю тобі. 

— Ми знову разом? Подивився він в мої очі і взяв рукою за щоку витерши сльози. 

— Ден, зрозумій. Нам треба почати з чистого аркуша. Тоді побачим чи всевийде. 

— Добре. Дякую тобі за це. За те що дала другий шанс, за те що пробачила, за те що вислухала. — я щоро учміхнулась. — А поцілувати тебе можна, чи це не входить до нового аркуша. — він усміхнувся, а моя усмішка стала ще ширшою. 

— Це не входить до чистого аркуша, але я дуже цього хочу. — я полодила свою руку йому на волосся і почала гладити, потім нахилилась до нього і поцілувала.