Розділ 11

Сьогодні мене зустріли стіни університету,на першій парі я благополучно спала, а на наступній виконувала тест за підготовкою до якого я так довго мучилася.

Після третьої пари Ярослава запропонувала мені піти попити чогось, і я з радістю погодилася.

По дорозі до кав'ярні вітер розгойдував довге та густе руде волосся дівчини,в одну мить я навіть почала їй заздрити,бо мати такий чудовий природний колір волосся можуть лише одиниці.

–Слухай,а ти що замовлятимеш?–спитала дівчина коли вмостилася на дивані.

–Ну капучино хай буде.

–О'кей,я тоді замовлю.–сказала руда,поки вирішувала що замовить сама.

Я комфортно себе почуваю в компанії Ярослави,тому не проти щоб ми стали подругами.

–А можна тебе дещо спитати?–дівчина запитально глянула на мене.

–Так,звісно.–рівним тоном відповіла я.

Можливо,Ярослава хоче дізнатися про мене більше,щоб зрозуміти чи є у нас спільні інтереси.

–У вас з Ратміром...ну....Ви просто брат та сестра?–випалила дівчина.

–Він мені взагалі ніхто.

Цікаво нащо їй це?Він їй подобається?

–А ну я так і подумала,Аріна би не допустила,щоб ви були разом.–з відчутним страхом у голосі,промовила вона.

–Хто така Аріна?.

Я вже була готова почути що це якась його пасія,але те що сказала Яра мене здивувало.

–Аріна–стерво,вона думає що з часом Ратмір її полюбить,бо один раз провів з нею ніч.

–Чомусь це мене не дивує–сказала з напівусмішкою.

Потім ми вже не згадували про ці дві персони,а просто розмовляли про різні дрібниці,і саме тоді я зрозуміла що у нас із рудою є багато спільного.

–Слухай Мілано,напевно пішли вже,мені щось живіт болить.

І на підтвердження цього дівчина торкнулася свого живота рукою.

–Пішли,але спочатку випий,це тобі допоможе.–я простягнула дівчині маленький пакет з таблетками.

Вона спочатку завагалася,а потім все ж ковтнула.

Після того як Ярославі стало краще,ми пішли  університет,але перед тим я зайти у аудиторію дівчина промовила мені на вухо:

–Ось Аріна,вона тролить тих хто їй не сподобався,ось і приклад.–майже чутно промовила дівчина.

Я озирнулася,і побачила привабливу блондинку яка була оточена більш за все своїми подругами, а зліва від них сиділа заплакана дівчина.

–Давай втрутимось.–рішуче сказала подруга.

–Залиш це мені.

Я думала що булінг лише у фільмах та книгах,але це не так,він блукає між нами та шукає де б знайти стерву яка образить іншу,думаючи що вона краща за неї.

Я була досить смілива бо подолала відстань до купки дівчат за декілька секунд.

–Якщо ти навіть глянеш на його,мій батько влаштує всій твоїй сімейці веселе життя?–сказала більш за все Аріна.

Вона говорила про Міра?Напевне він справді її зацікавив.

–Що тут відбувається?–загрозливо запитала я.

Мені необхідно їх зупинити,вони не мають права принижувати інших.

–О ти ж Мілана,як приємно познайомитися!Не хочеш приєднатися до нас?Інес на це заслужила, правда?–зверхньо подивившись на дівчину яка до сих пір сиділа на підлозі вся у сльозах,сказала Аріна.

Вона пропонує мені взяти,та почати грати з почуттями інших принижуючи їх?

–Ти така дурепа,що думаєш що я приєднаюся до тебе.

Я була дуже зла та мала намір помстися Аріні за приниження дівчини.

–Ну ок,я пробачу ці слова.Ми еліта,повинні триматися разом,хіба не так?–дівчина пирхнула перед ти як почати перешіптуватися із іншими,а вони зневажливо глянули на мене.

–Ну твоя взяла,ми можемо дати тобі шанс стати такими як ми.–почала говорити вже інша,брюнетка з короткою сукнею яка ледве закривала її форми.

–Залиште в спокої дівчину!–лють полонила мене,і я сильно стиснула кулаки,щоб не наробити дурниць.

Я не можу довго знаходитися із такими ліцемірними людьми,мені треба забирати бідну  дівчину та іти геть.

–Це наказ?–з посмішкою промовила Аріна,поки на нас витріщалося все більше людей.

–Чорт,ти мене дістала–лють повністю оволоділа  мною,і я з усієї сили дала ляпас блондинці.

Дівчина миттю впала на підлогу,і трохи оговтавшись піднялася та розгнівано глянула на мене.

–Ти дурепа,знаєш хто мій батько?

–Серйозно–я засміялася –А тобі прізвище Карпенко нічого не говорить?.

Вираз обличчя хамки швидко змінився.

–Ти?Сестра...Ратміра?–дівчата швидко почервоніли та примирливо глянули на мене.

Ні,я сестра папи Римського.

–Уявляєш?Ще раз я побачу подібне–вам не вижити.

Вони ще більш налилися рум'янцем та дивилися десь у далечінь.

–Ратмір,і ти тут?–Аріна миттю подалася вперед,а я лиш обернулася і побачила його.–Твоя сестра вдарила мене!Вона не в собі!.

А бачу ця корова,не збиралася мене слухати?О'кей.

–Досить плакати,пішли–серйозним  тоном промовила я до дівчини.

–Не так швидко,Мілано ти повинна мені розповісти як все сталося.– крижані очі Рада дивилися прямо на мене.

–Відвали.–я штовхнула хлопця, щоб він дав мені пройти.

А далі я із подругою та Інесою сіли на вільну лаву,першою заговорила Ярослава.

–Вона так часто?

–Постійно..–налякано промовила дівчина.

–Інесо–почала говорити я.–Ми з тобою мало знаємо одне одного,але я дам тобі пораду.–Завжди відплачуй тією ж монетою.

–Я боюся її–промовила дівчина.

–Можеш покластися на нас.Слухайте я вже не в силах сьогодні,може давайте взавтра разом погуляємо?

–О'кей–сказала Ярослава.

Що ж якось доберуся додому,а там плюхнуся в тепле ліжко.