Чим частіше ми бачимося з людиною,тим більше у нас
з нею загострюються стосунки.
____________©Автор©__________
Алкоголь додав мені сміливості,і я багато всього наговорила лишнього,скажу чесно, мені дуже хочеться провалитися під землю,але нажаль це не можливо.
Сьогоднішній ранок був сонячний,тому я вийшла на балкон щоб подихати свіжим повітрям,але це не допомогло мені позбутися головного болю.
Лише після того як я випила аспірину,мені стало справді краще,але тільки до того моменту поки я не побачила своє відображення у дзеркалі тому швидко побігла до ванної і після того як на обличчя потрапила крижана вода я відчула трохи бадьорості.
Сьогодні вихідний тому пора мені приділити час для себе.Я так і зробила:замовила доставку та ввімкнула свою улюблену ''Пліткарку''.
І зайнялася самотерапією.
Я з тих людей які час від часу хочуть ізолюватися від усього світу,та поглинати іншу історію,нереальну та щасливу.
Минуло досить багато часу,я вже майже засинала як почула мелодію вхідного дзвінка на телефоні,це була мама.Ми давно з нею не спілкуватися,бо вона вирішувала робочі справи разом із Сергієм.
Я захоплююся нею,вона почала нове життя після смерті батька, закохалася і бізнес відкрила.Хоча перші роки коли я була ще зовсім мала,то бачила як вона страждає,як їй було нестерпно,але вона вибралася із цієї діри.
–Алло–сонно промовила я.
–Донь,як ти? Я була трохи зайнята, тому рідко тобі дзвонила.
Насправді я зовсім не ображаюся на маму,я тільки рада, що ми не спілкуємося кожну секунду.
–Мам все о'кей,не хвилюйся–як найспокійніше сказала
–Доречі люба,ми з Сергієм забрали Зевса до нас,правда він мало не вкусив його, тому ти зможеш сьогодні приїхати та забрати його?
Ох я бачу що сьогодні ''день для себе '' піде коту під хвіст.Але знаючи Зевса він справді може наробити лиха.
Трохи полежавши я швидко зібралася та пішла до машини.
Але ви справді думали що я так просто доберуся до будинку батьків?Ой ні, я як завжди вляпаюся у якусь халепу.
На цей раз у мене зламався автомобіль,я його оглянула,але ясно що треба їхати до СТО.А Зевса треба забрати негайно,бо він на багато чого здатний.
Все було більш менш добре якби я не почула голос .
–Може тебе підвести?
По самовпевнених нотках у тоні,я відразу зрозуміла хто це.
–А ти як знаєш куди я їду?
–Якщо не помиляюся,то до батьків?Я туди ж.–сказав цей самовпевнений кретин.
–Давай, тільки швидше.–благально промовила.
–Сідай–звідки у нього береться стільки самовпененості?
Я знайшла його машину поглядом,навідміну від моєї вона чорного кольору.
Сівши в авто,я відчула приємний чоловічий аромат,правда мені не зрозуміло чому Мір також їде до батьків.Вирішивши що задавати запитання буде лишнім,ми просто мовчки їхали всю дорогу
А коли зайшли в дім,я зрозуміла:дивану в вітальні кінець.
–Діти ну нарешті.Лано зроби щось!–мало не криком говорила мама.
Озирнувшись я побачила пітбуля який агресивно шматував подушку.
–Зевс?Не впізнаєш маму?
Пітбуль зупинився,а потім побіг до мене.
–Не забув все ж.Більше такої шкоди не роби!
–То ось це кудлате..якби це сказати.Він і є вашою проблемою? Серйозно?–іронічно сказав мій''братик''
В цей момент я реально хотіла вдарити його,але стрималася.
–За словами слідкуй.–єдине що зуміла зробити.
Мені зовсім не хотілося робити сцену при батьках,тому я намагалася із усіх сил стримуватися.
–Ратмір,він просто дуже агресивний.А Мілану він любить.–спокійно сказала мама.
Господи,чому мама пояснює йому?З ним немає сенсу розмовляти.
–Діти давайте разом повечеряємо,якщо ж ви всі тут.–сказав Сергій.
Ну відмовитися я не зможу.
Браво!!!!
ЛЮБІ ЧИТАЧІ! Я трохи затягнула з продовженням через свій графік.Прошу за це вибачення!
https://t.me/lamlonelyandsad
Посилання на мій тг.(Де я просто розповідаю про свої сірі будні)
.