Розділ 2

Розділ 2 
___П'ять років тому._______

Маленькі краплі дощу капали на землю,видаючи приємний звук.

Для мене дощовий день–це час для читання книг та перегляду серіалу.

Читаючи фентезі,я замріяно поглинала сюжет,та роздумувала про те,що хоче донести до нас автор.

Але від моєї книжкової ідилії,мене перервав звук вхідного дзвінка на моєму телефоні.

Піднявшись із свого м'якого ліжка я попрямувала до столу де лежав телефон.

–Алло

–Привіт–почувши цей голос у мене відразу сильно закалатало серце.

Це Мій Ратмір–якого я дуже кохаю.

–Нам треба серйозно поговорити.Можна я до тебе зараз приїду?–грубо промовив хлопець.

–Добре,чекаю.
Хоч голос Ратміра був трохи дивним,але я вирішила не звертати на це уваги.

Зараз я живу сама.Мама поїхала у справах  на 2 місяці до Китаю.Тому ,я  створюю всій графік,роблю все що хочу,коли хочу.

Вдягнувши зручний одяг, я вирішила зварити свого найулюбленішого трав'яного чаю.

Обожнюю поєднання м'яти та імбиру.
Заливаючи гарячу воду  в чашку я почула дзвінок у двері.

Миттю поклавши чайник та стіл я підбігла відкривати двері.

–Привіт–привітавшись з Радом,я відразу його сильно обійняла.
–Мілано я їду.–заплющивши очі холодно сказав хлопець.

–Що?Куди?Рад?–легенько його відштовхнувши  я дивилася прямо йому у вічі,та чекала відповіді.

–Мене запросили до одного з найпрестижніших футбольних ліцеїв України,тому я їду у інше місто.

–Це ж хороша новина!Ми всеодно будемо спілкуватися,у цьому немає проблеми.Я не повинна впливати на твою кар'єру.

–Так звісно ми будемо спілкуватися,я тоді вже піду,мені треба речі збирати.–хлопець закрив за собою двері, навіть не попрощавшись..Мене дуже сильно вразило те як він холодно поводився.

Настрій погіршився,я нічого більше не робила,тільки думала про нашу з ним долю.

А що якщо він мене покинув?

ЧЕРЕЗ ДВА МІСЯЦІ.
Спочатку ми справді спілкувалися.

Від того чи іншого''Привіт,все нормально'' до ''Люблю тебе''
Потім він став все рідше мені писати.
Через деякий час був повний ігнор.

А коли пройшло два місяці я дізналася від мами Рада, що Мір приїжджав на тиждень разом із своєю новою дівчиною.

Ця новина пекуче вдарила по серцю.
Після того і я перестала з ним спілкуватися.Але  якщо чесно,він навіть не збирався відновити контакт, не пояснив чому так із мною вчинив .

У мене була тяжка депресія,доходило навіть до думок над суїцидом.

Але мені допомагали друзі,та психолог.

Нажаль мами тоді не було із мною,але вона знала що я розсталася з хлопцем і всім мені допомагала.

Про батька мені тяжко згадувати,він помер коли мені було 9,через війну.Я розпитувати маму не стала,їй напевне теж боляче.

Коротше,останні 3 роки я жила нормальним та спокійним життям.

Але доля вирішила що я довго була щаслива,і  моє життя треба спотворити.

Тепер коли Ратмір стане моїм зведеним братом.,Всі спогади знову різатимуть моє серце на шматки.

_________________________________________________________

Про вихід нових глав можете дізнатися тут:https://t.me/lamlonelyandsad

''Народжена з книгами''