Я думала що пари триватимуть вічно,але ні.
Слава Богу,професор відпустив нас раніше.
Я була така голодна що вмовила Адель піти в зараз в кафе.Від самого ранку до шостої вечора нічого не їла!Все через те що професор кожну перерву ганяв мене туди–сюди.
–Мілано принеси будь ласка папку
–Мілано принеси прожектора.
Я що йому помічниця?
Але ні слова не сказавши я робила все що він просив.Сесія на носу і я не хотіла псувати відносини з вчителем вищої математики.
Коли ми з подругою на щастя вже сіли за вільний столик, я замовила собі піцу.
Продовжуючи жувати їжу богів я побачила як мені хтось написав і цей хтось була моя мама.
Мама: Мілано я сподіваюся ти не забула що сьогодні у нас вечеря з моїм майбутнім чоловіком.?
–Ну ні!як я могла забути?–викрикнула я,починаючи збирати сумку.
–Що сталося?–нахмуривши брови спитала у мене Адель.
–Сьогодні я буду знайомитися з нареченим моєї мами,тому мені треба поспішити додому.
–Вибач.
–Нічого–Розчаровано видихнула подруга–Тоді я зателефоную Саші хай приїде.
–Окей,давай до зустрічі.–не почувши відповіді цієї ''Ідеальної дівчини''я пішла до таксі,яке вже мене чекало.
Доїхавши спокійно до дому,
я пішла до кухні і побачила як мама вже щось готує.
–Привіт мам,що ти вже почала кукін?–почувши неймовірний запах я зрозуміла що відповідь очевидна
–Я зараз зпущуся.–попрямувавши до свої кімнати крикнула я.
Через 20 хвилин я спустилася та почала прибирання.Вирішила розпочати з вітальні, процес пішов досить швидко.Ввімкнувши музику я просто насолоджувалася прибиранням.
Через години дві дім просто сяяв.
Моя мама має свій бізнес.Тому ми могли дозволити собі прибиральницю.
В принципі вона у нас є.Але вона захворіла і в її не вийшло до нас приїхати.Якщо подумати ми з мамою і самі дамо раду.
–Мілано,підійди будь ласка–прохальним тоном покликала мене мама.
Я довго не затримуючись попрямувала на кухню.
–Мам,щось сталося?–трохи стурбовано глянувши на маму сказала я.
–Як думаєш що що можна ще приготувати?–розкладаючи тарілки запитала у мене мама.
–Цей Ма' давай може доставку замовимо?запропонувала я.
Мама на секунду зупинилася,потім знову продовжила сервірувати стіл.
–А якщо Сергій подумає що я не вмію готувати?
–Ма' ти ж типу хочеш за його заміж вийти?Тому встигнеш ще продемонструвати свої навики.
–Може ти й права.–мама трохи пом'якшала.–Тоді замов щось для нас.
Я швидко зайшла на сайт і замовила все що хотіла.
Кур'єр мав приїхати через півгодини тому я пішла збиратися.
Довго не думаючи я вдягнула свою улюблену футболку та джинси.
З Зачіскою я теж дуже не заморочувалася і зробила звичний пучок,ще додала легкий макіяж і вуаля.Я готова.
Вже дофарбовуючи губи я почула як у двері хтось стукає.
Це був кур'єр,я швиденько забрала замовлення та заплатила.Розпаковуючи все я була така задоволена!Їжа це моя слабкість.
–Донь, замовлення вже привезли?
–Ага,я все вже розпакувала.
–Яка ж ти в мене розумниця!–було помітно як куточки маминих губ піднялися.Але зачекай ти може щось жіночніше вдягнеш?
–Мені так подобається.Давай я допоможу склянки розкласти!
Я побігла до столу і мама теж пішла за мною.
–Доречі Мілано,у Сергія є син йому 19.
–Що?–я була роздратована–А раніше не можна була сказати?
–Вибач донь,він хороший тобі точно сподобається!
Я промовчала.Просто багато я начиталася книг про зведених.Сподіваюся у мене такого не буде.
Мої думки перервав дзвінок у двері.
Мама миттю підхопилася та побігла відчиняти.
Коли вони зайшли у дім.Я побачила те що змусило впустити склянку з рук.
Той хто зламав мою віру у любов,той хто зробив мене нещасною 5 років тому зараз тут у моєму домі.
Він і є сином Сергія?
Я думала у його немає батька!
Запитання не давали мені спокою,я не витримала і пішла геть з дому взявши з собою навушники.
Слухання Музики - це єдине що може втішити мене в цей момент.
#1564 в Любовні романи
#767 в Сучасний любовний роман
#148 в Молодіжна проза
Відредаговано: 13.11.2024